Розділ 21

Після тієї грандіозної битви на Високих Скелях, коли сотні драконів об’єдналися навколо Лізи, щоб захистити свій дім, Салхарін змінився назавжди. Тепер кристалічне місто жило у спокої, а магічні академії та долини стали справжнім безпечним прихистком для всіх крилатих створінь.

​Але найдивовижніше сталося наступного дня, коли Ліза разом із Лукашем, Каєм та Марічкою стояла біля головного просторового порталу Академії, де згідно з прогнозами мали відкритися нові коридори між світами.

​Ігніс разом із зірковою Арою та іншими драконами спокійно чекали на терасі, коли тонкий завіс міжвимірного простору раптом заколихався, заіскрившись м’яким рожево-блакитним світлом. Повіяв знайомий, теплий вітер із земного світу, приносячи із собою звичні запахи осіннього листя та дому.

​З порталу першою, сміливо ступивши на обсидіановий брук Салхаріна, вийшла молодша сестра Настя. Вона здивовано розплющила очі, дивлячись на величні кристалічні вежі навколо, а її плечі вкривала легка, сяюча мантія.

​— Нічого собі... — видихнула Настя, закинувши голову вгору і розглядаючи небо. — А я думала, ти просто втекла в ліс, Лізо!

​Ліза кинулася вперед і міцно обійняла сестру, ледь стримуючи сльози радості. Настя сміялася, міцно притискаючись до неї, а Ігніс уже наближався до них, м'яко випускаючи безпечні золотаві іскри та вітаючи гостю своїм тихим дружнім подихом.

​Лукаш і Марічка спостерігали за цією сценкою з теплими усмішками. Марічка одразу підбігла до Наді, захоплено розпитуючи про те, як вона наважилася пройти крізь межу вимірів, а Лукаш обережно пригорнув Лізу за плечі, відчуваючи, як її серце б'ється від щастя.

​Тепер вони були разом — у цьому дивовижному світі, де кожен знайшов свою справжню силу, своїх вірних драконів і найрідніших людей поруч. Попереду на них чекало ще чимало пригод, але найголовніше вже відбулося: родина знову була об'єднана серед зірок і кристалів Салхаріна.