Останній вогонь

Розділ 19

Дні у Салхаріні текли швидко й наповнено, перетворившись для Лізи на дивовижну казку, де кожна година приносила нові відкриття. Проте тепер її думки дедалі частіше поверталися не лише до навчання чи захисту меж міста, а й до високих Плато Вітрів, де вона все частіше зустрічалася з Лукашем.

​Їхні спільні тренування з драконами переросли у довгі вечірні прогулянки кришталевими терасами, коли сонце заходило за горизонт, фарбуючи небо у багряні та золоті відтінки. Лукаш умів слухати так, як ніхто інший, і розповідав безліч захопливих історій про таємниці стародавніх вимірів. Ігніс тим часом проводив весь вільний час із сріблястою Арою. Двоє драконів стали нерозлучними: вони разом злітали до самих хмар, влаштовуючи видовищні повітряні танці, і їхні спільні іскри — мідні та срібні — падали на землю схожими на справжній зорепад.

​Якось прохолодного вечора, коли вони сиділи на краю оглядового майданчика, спостерігаючи за тим, як міські ліхтарі-ліани повільно спалахують у сутінках, Лукаш несподівано змовк і збентежено подивився на Лізу.

​— Знаєш, коли я вперше почув про Захисницю Драконів, яка прийшла з іншого світу, я думав, що це чергова гарна легенда, — тихо промовив він, ледь торкаючись її пальців своєю рукою. — Але ти змінила не лише мій погляд на світ, а й усе моє життя.

​Від цих слів у Лізи затамувало подих. Серце забилося десь у горлі, а щічки порозцвітали рум'янцем. Вона підняла погляд і зустрілася з його теплими, глибокими очима, у яких не було й краплі фальші. Лукаш обережно взяв її за руку, і цей простий дотик здавався значно сильнішим за будь-яку просторову магію, якій її вчили в Академії.

​Неподалік Ігніс та Ара згорнулися затишним спільним клубочком, ледь чутно змахуючи крилами і випускаючи в нічне повітря м'які кільця безпечного теплого диму, немов благословляючи їхній момент.

​Ліза м'яко усміхнулася, відчуваючи, як страхи минулого світу остаточно розчиняються у просторі. Перше кохання прийшло до неї тут — серед величних кристалів, вірного дракона та зоряного неба Салхаріна. Вона стиснула руку Лукаша у відповідь, знаючи, що попереду на них чекає довга і щаслива дорога, яку вони пройдуть разом.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше