Розділ 15

Тихий вечір у Салхаріні опускався на кришталеві вежі м’яким сутінковим сяйвом, коли над головною площею міста раптом пролунав глухий, тривожний дзвін старовинного бронзового гонгу. Цей звук означав лише одне: захисні бар'єри між вимірами зафіксували чужорідне втручання.

Ліза, яка якраз сиділа з Каєм та Марічкою на терасі Академії, миттєво підвелася на ноги. Ігніс, що дрімав біля її ніг, різко розплющив золотаві очі, його мідна луска настовбурчилася, а з ніздрів вирвався тонкий струмінь гарячого диму.

— Вони тут, — тихо, але впевнено промовив Кай, стискаючи руків'я свого магічного меча. — Мисливці знайшли слід через уламки порталу.

Не встигли вони й кроку ступити до виходу з тераси, як небо над містом затягнулося важкими, неприродно-чорними хмарами, а повітря навколо заіскрилося від агресивної, холодної енергії. У променях згасаючого сонця на краю площі з'явилися постаті у темних плащах. У їхніх руках виблискували вдосконалені мисливські артефакти, що пульсували червоним світлом, блокуючи магічні потоки міста.

— Лізо, тримайся за мною! — крикнула Марічка, витягуючи зі свого пояса сяючі захисні сфери й готуючись кинути їх у бік нападників.

Але вороги навіть не намагалися атакувати з відстані. Головний із мисливців зробив різкий жест рукою, і з землі вирвалися масивні енергетичні птахи-пастки, що миттєво оточили площу, перекриваючи будь-який відступ. Вони прийшли не просто розвідувати — вони прийшли забрати Ігніса за будь-яку ціну.

Ігніс люто заричав, і від його могутнього звуку затремтіли вітражі навколишніх веж. Він вистрибнув уперед, закриваючи Лізу своїм величезним тілом, але три мисливці одночасно спрямували свої артефакти на дракона, випускаючи промінь паралізуючої темної енергії.

У ту ж мить серце Лізи забилося в шаленому ритмі, синхронізуючись із диханням її друга. Вона чітко згадала все, чому навчилася в Академії: геометрію світлових потоків, єдність їхнього вогню та силу власної волі.

Очі дівчини спалахнули сріблястим сяйвом. Вона різко виставила руки вперед, і навколо Ігніса та її друзів з'явився потужний, осяйний бар'єр із переплетеного золотого полум'я та кристалічних іскор. Коли темний промінь мисливців вдарив у щит, простір навколо затремтів від колосального вибуху енергії, але захист вистояв.

— Ми не відступимо! — голосно й твердо крикнула Ліза, дивлячись прямо у вічі ватажку мисливців.

Ігніс підтримав її потужним, вогняним потоком, який унатурі зливсь із магічними хвилями своєї хазяйки, створюючи єдину непереборну стіну світла. Битва за їхній дім і свободу тільки починалася.