Останній вогонь
Розділ 3
Біг темними лабіринтами підземних тунелів здавався нескінченним жахіттям. За спиною досі гуркотів камінь, лунали люті крики мисливців і могутній, усе більш заглушений рик батька-дракона, який тримав останню оборону. Ліза задихалася від бігу й сліз, але з усіх сил притискала до грудей крихітного дракончика, який тримався за її куртку маленькими кігтиками й тихо тремтів.
На щастя, вузький лаз вивів її на поверхню зовсім в іншому місці — далеко від головного входу, серед густих заростей чагарників на зворотному боці скелі, куди вже спускалися густі осінні сутінки.
Переводячи подих і озираючись навколо, щоб переконатися, що за нею немає погоні, Ліза витягла малюка з-під куртки.
— Тихо, маленький, ми вже в безпеці... ми вдома, — ледь чутно прошепотіла вона, хоча розуміла, що найскладніше лише починається.
Як пояснити мамі й сестрі появу живої легенди в будинку? Де ховати дракончика? І головне — як жити далі, знаючи, що десь там вороги шукають останнє полум'я? Але зараз у її крихітних обіймах тепло дихало спаяне з її власним життям створіння, і Ліза знала, що захистить його будь-якою ціною.
#1361 в Фентезі
Відредаговано: 14.09.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
