Антона випустили з поліції. Не встиг переступити поріг як пролунав виклик телефону. Він взяв слухавку.
-Ти що робиш? - запитав полковник.
-Це я що роблю?- перепитав вбивця Це ви , якусь хрінь мені підсунули. Ваш “ хробак” не спрацював. Тепер поліція в мене на хвості…
-Ти не поставив хробака на комп'ютер спеціаліста. - сказав полковник.
-І нащо мені це треба?
-Гарне питання. Для чого це тобі?
-Не має для чого. Вони тільки заважатимуть.
-Добре. Працюй далі. Ментівський хвіст скинеш сам.
Полковник натиснув на відбій виклику.
-І це все?- здивувався майор
-А що ти хочеш?
-Ліквідувати цього психа. Поки не сталося ще більшої біди.
-Угу. А виконавця де шукати будеш? Чи може сам. До того ж специ підтвердили , що “хробака” міг заблокувати антивірус. Крутий антивірус.
-А міг і не заблокувати.
-Це тепер не перевірити. Бо він імітував вибух через витік газу - полковник тицьнув пальцем в майора - По твоїй ідеї.
-Перемудрив.
-Ото ж бо і воно. Та й не сталося нічого критичного.
-Та зовсім?
-Поліція йому сіла на хвіст. Так ми самі хотіли його злити. Коли нам буде потрібно , поліція отримає його реальну біографію. Навіть їм , вистачить мізків аби скласти два плюс два.
-Занадто ти самовпевнений.
-Все. Досить. Тим паче вибору не має - завершив розмову господар кабінету.
Убивця підкрадався до своєї нової жертви. Робота вже була виконана. Заряд розміщувався під новим столом , в бесідці де відпочивала компанія людей.
Звичайна “курилка “ де збиралися водії підприємства , які возили гуманітарку на окуповану територію.
Антон сидів серед них. Його пристрій вже був установлений під лавку. Він ледь встиг запалити , перед тим як прийшли робітники. Допаливши свою сигарету, він пішов.
Водії збиралися в курилці. Під однією з лавок , тліла сигарата. Яка була резинкою примотана до спускового важіль гранати.
Підривник не поступився ще на дві тротилових шашки. Сигарета повільно тліла, коли дійшла до половини , резинка спала , звільнивши важіль гранати. Вибух гранати , а слідом і тротилу розніс вітшалу споруду, убивши всіх хто там знаходився.
Прокурорська, разом з оперативниками , стояли на згарищі.
-Знаєте що хлопці?
-Що?
-А тягніть но в контору нашого підозрюваного. Занадто у нас шумно стало.
Оперативники поїхали за адресою. Довго стукали. Їм не відповіли.
-Ламаємо - сказав Картов.
Виламавши двері, перше що почули поліцейські - добрячий перегар. Пройшовши в кімнату , вони побачили господаря . Який спав обкладений пустими творами з під алкоголь