Глава 12. Найгірше побачення в історії

Коли Раян запросив мене на побачення, я погодилася.

Не тому, що була в нього закохана.

І навіть не тому, що він був красивим.

Хоча красивим він був.

Просто мені хотілося нарешті перестати думати про одного нестерпного професора.

На жаль, доля мала на цей день зовсім інші плани.
 

—————————————————————————————

— Амелія йде на побачення.

Едгар навіть не підняв голови від документів.

— Вітаю.

Вів’єн примружилася.

— З тим блондином.

— Дуже радий за них.

— Ти брешеш.

— Я працюю.

— Ти ревнуєш.

— Вийди.

— О, ти точно ревнуєш.

У брата смикнулося око.

Вів’єн задоволено усміхнулася.

І нарешті пішла.

Едгар ще довго дивився на один і той самий рядок у документах.

Потім зім’яв аркуш.

І роздратовано відклав роботу.

———————————————————————-
 

Ярмарок магічних артефактів виявився чудовим.

Ми гуляли між рядами торговців.

Купили солодкі горішки.

Посміялися з чарівного дзеркала, яке відмовлялося показувати людей красивішими, ніж вони є.

— Це найчесніший артефакт в історії.

— Саме тому його всі ненавидять, — погодився Раян.

Я засміялася.

І вперше за довгий час почувалася легко.

Без професорів.

Без іспитів.

Без проблем.

Тому, звісно ж, саме тоді все пішло шкереберть.

Перший вибух пролунав десь у центрі ярмарку.

Глухий.

Важкий.

Від нього навіть земля здригнулася.

Люди завмерли.

Потім пролунав другий.

І почалася паніка.

— Що відбувається? — запитала я.

Раян уже дивився в бік площі.

— Артефакти.

Мені вистачило одного погляду.

У центрі виставки стояв стародавній бойовий кристал.

Рідкісна річ.

Дуже небезпечна річ.

І зараз він буквально розвалювався від надлишку магії.

Сині розряди били в різні боки.

Навколо нього руйнувався захисний контур.

А найгірше було те, що поряд залишалися люди.

— Треба допомогти! — вигукнула я.

— Амеліє, стій!

Звісно ж, я не послухала.

Я побігла прямо до площі.

Раян кинувся слідом.

Ми майже дісталися до постаменту, коли один із кристалів вибухнув.

У повітря полетіли уламки.

Люди закричали.

А потім величезний розряд магії рвонув просто в наш бік.

Я підняла руки.

Намагаючись поставити щит.

І зрозуміла, що не встигаю.

Зовсім.

Раптом хтось різко смикнув мене назад.

Світ закрутився.

Я врізалася в чиїсь груди.

Перед нами спалахнув срібний бар’єр.

Розряд ударив у нього.

І розлетівся тисячами іскор.

— Ви коли-небудь починаєте думати раніше, ніж дієте?

О ні.

Я знала цей голос.

— Професоре.

— Саме так.

Я підняла голову.

Едгар Вейн виглядав так, ніби готовий особисто придушити мене.

Після того як переконається, що я жива.

— Я контролювала ситуацію.

— Ви ледь не померли.

— Це різні речі.

— Ні.

— Так.

— Ні.

Раян підійшов до нас.

— Вона не винна.

Едгар повільно перевів на нього погляд.

І я раптом пошкодувала Раяна.

Тому що так на людей дивляться перед стратою.

— Ланкастер.

— Професоре.

— Заберіть Амелію подалі від вибухонебезпечних предметів.

— Вона сама вирішує, куди їй іти.

На щелепі Едгара сіпнувся м’яз.

Мені здалося, або зараз тут станеться другий вибух?

На щастя, решта викладачів уже приєдналися до стримування артефакту.

Через кілька хвилин усе було закінчено.

Ніхто серйозно не постраждав.

Але настрій був безнадійно зіпсований.

Особливо коли дорогою назад Раян обережно сказав:

— Твій професор дивний.

— Це ще м’яко сказано.

— Мені здалося, чи він хотів мене вбити?

— Не здалося.

————————————————————————————

Того ж вечора Вів’єн без стуку зайшла до кабінету брата.

— Ну?

— Що “ну”?

— Як пройшло побачення Амелії?

— Звідки мені знати?

— Едгаре.

— Що?

— Половина Академії вже обговорює, як ти врятував її на ярмарку.

Запала тиша.

— Я рятував усіх.

— Авжеж.

— Це моя робота.

— Авжеж.

— І я випадково там опинився.

Вів’єн фиркнула.

— Ти випадково опинився на ярмарку через двадцять хвилин після того, як дізнався про її побачення?

— Вів’єн.

— Ти хоча б собі не бреши.

Едгар подивився на сестру так похмуро, що будь-хто інший давно б утік.

Вів’єн лише усміхнулася.

— Я починаю дещо підозрювати.

— Не починай.

— Уже почала.

Едгар кинув на сестру такий погляд, що навіть вона зрозуміла — зараз буде сварка.