Розділ 16

День НМТ

Ран ок почався незвично тихо.

Злата прокинулася ще до будильника. У кімнаті було світло — сонце вже піднімалося над містом.

Сьогодні був день, до якого вона готувалася весь рік. НМТ.

На столі лежали ручка, паспорт і пляшка води. Усе було підготовлено ще з вечора.

Злата глибоко вдихнула.

— Спокійно, — сказала вона сама собі.

Телефон раптом завібрував. Повідомлення від Максима.

Максим:

Ти вже не спиш?

Злата:

Я не сплю з шостої.

Відповідь прийшла миттєво.

Максим:

Я теж.

Злата усміхнулася.

Злата:

Брешеш.

Максим:

Добре. Я прокинувся 3 хвилини тому.

Біля школи, де проходило тестування, вже стояло багато учнів.

Хтось повторював формули, хтось читав конспекти, а хтось просто нервово ходив туди-сюди.

— Я нічого не пам’ятаю, — сказала Катя.

— Це нормально, — відповіла Злата. — Коли почнеш писати, все згадається.

— Сподіваюсь.

У цей момент з’явився Влад.

— У мене є план, — сказав він.

— Я боюсь питати, — відповіла Катя.

— Якщо щось не знаю, я буду думати дуже логічно.

— Це ризиковано.

Максим підійшов трохи пізніше. Він виглядав підозріло спокійним.

— Ти не хвилюєшся? — запитала Злата.

— Трохи.

— Трохи?

— Добре. Дуже.

Він нахилився ближче.

— Але у мене був найкращий репетитор.

— Хто?

— Староста.

Злата закотила очі.

— Не перебільшуй.

— Я серйозно.

Коли учнів почали запускати всередину, всі раптом стали тихішими. Навіть Влад перестав жартувати.

— Побачимось після тесту, — сказала Катя.

— Якщо виживемо, — додав Влад.

Клас розсадили по різних кабінетах.

Злата сіла за парту і відкрила тест. Перші кілька секунд вона просто дивилася на завдання. А потім почала писати.

Питання з історії…

Українська мова…

Математика…

І раптом вона зрозуміла, що все знайоме. Години підготовки, конспекти, повторення — усе це було недарма.

Час пролетів швидко. Коли тест закінчився, учні почали виходити з будівлі.

На подвір’ї одразу зібралася ціла компанія.

— Ну? — запитала Катя.

— Жива, — сказала Злата.

— Я теж, — відповів Влад.

— Це вже успіх.

Максим підійшов трохи пізніше.

— Як? — запитала Злата.

— Я відповів на всі питання.

— Це добре.

— Але не впевнений, що правильно.

Влад засміявся.

— Це класична стратегія.

Кілька хвилин вони просто стояли і обговорювали завдання. Хтось згадував складне питання з історії, хтось — дивну задачу з математики.

А потім Максим сказав:

— Знаєте що?

— Що?

— Ми вільні.

Катя раптом засміялася.

— Точно!

— Більше ніяких тестів, — сказав Влад.

— Більше ніяких конспектів, — додала Злата.

Максим подивився на неї.

— Тепер тільки випускний.

Злата усміхнулася.

— І нове життя.

— Але спочатку… - сказав Максим.

— Що?

— Святкування.

Вони пішли вулицею, сміючись і сперечаючись про відповіді. І вперше за довгий час ніхто з них не думав про оцінки, формули чи підручники. Бо найважливіший крок уже був зроблений.