Три дні мовчання.
Для зовнішнього світу це виглядало як кінець. Платформа “Останній раунд” зникла зі стрічок, канали не оновлювались, соцмережі — мовчали. У приватних групах активістів та журналістів питали: “Що з ними? Їх зламали? Їх купили? Їх вбили?”
Але це була лише ілюзія.
У старому ангарі на північній околиці міста, між покинутими складськими приміщеннями, де раніше стояли ремонтні бокси для автобусів, вже три доби працював новий мозковий центр платформи. В ангарі — сиро, лампи блимали, повітря пахло пилом і мастилом. Але всередині стояло тепло. Бо горіла лють.
Ігор, Анжела, Сава та ще семеро перевірених — кожен спав по дві години, на розкладачках, прямо між проводами і технікою. Вони перевіряли все: логіни, IP-адреси, сесії, віддалені команди, архіви, резервні сховища, сервери в Швеції, естонські проксі, незашифровані месенджери. Кожен байт — під мікроскопом.
Потрібно було знайти, де саме пустили кров. І кому вона пішла.
---На третю ніч Анжела відвела очі від екрана:
— Маємо його. Внутрішній акаунт — активувався з Києва, зв’язок через VPN, але ми зловили відхилення в трафіку. Криптогаманець, до якого пішли кошти — належить помічнику депутата. Збіг надто точний.
— Хто він? — спитав Ігор.
— Ім’я: Олексій Погребняк. Помічник нардепа з комітету з питань безпеки. Увечері — “партійна дисципліна”. Вночі — злив даних з внутрішніх чатів. Продає через посередників. Оплата — у Monero.
— Скільки? — уточнив Сава. Він не піднімав погляд — писав щось в блокноті. Механічно. Як мантру.
— Небагато. Біля 3,5 тисяч доларів за один архів. За це ми втратили щонайменше трьох заявників. І пішов злив по розслідуванню про закупівлі дронів.
Тиша.
Ігор повільно стиснув кулак.
— Добре. Значить, відповість. Ми повернемо все — з відсотками.
---Відео змонтували за одну ніч. Працювали мовчки. Ігор сам сів за монтаж. Він рідко цим займався, але цього разу — хотів відчути руками кожен кадр.
Спочатку — фрагмент переписки:
> “Вони нічого не зрозуміють. Вони максимум — відеоблогери.”
“Дані пішли. Гроші чекаю.”
Далі — слайди:
Контракти із завищеними цінами.
GPS-маршрути, де вантажі розходились ліворуч замість фронту.
Знімки інвойсів на закупівлю дронів втричі дорожче ринку.
Таблиці з реальними цінами на Alibaba і цінами, підписаними у Мінобороні.
Фінал — коротке звернення Ігоря. Без музики. Без монтажу. Одним дублем.
> — Вони думали, що нас можна зламати. Що смерть одного — це поразка. Але кожен втрачений нами — це ще один удар у відповідь.
— Ми не забули Артема. Ми не забудемо жодного.
— Ви вбиваєте людей заради грошей?
— Ми повертаємо правду заради життя.
---Ролик вийшов опівночі.
О 3:20 — десятки тисяч переглядів.
До 7:00 ранку — “тренд #1” в X (колишньому Twitter), TikTok, Telegram.
О 8:00 — перше офіційне “ми нічого не знали” від речника парламентського комітету.
Об 11:00 — депутат, помічником якого був Погребняк, терміново вийшов у відпустку “на лікування”.
А вже після обіду, у прямому ефірі, заступник міністра економіки стояв на пресконференції, як на допиті.
— Ми створюємо незалежну комісію для перевірки закупівель, — заявив він. — І якщо факти підтвердяться — будуть звільнення. І, можливо, кримінальні впровадження.
Він ковтнув. Камера зловила, як його долоні трусилися.
---В ангарі панувала тиша. Але то вже не була втома.
То був спокій хижаків, які зробили свій перший глибокий надкус.
Сава сидів біля свого ноутбука. Вперше за ті дні — не розпатланий, не блідий. Навіть… спокійний.
— Ти знаєш, — сказав він, тримаючи кухоль, — я вперше після всього цього знову сплю. Хоч по дві години, але… без кошмарів.
Анжела поставила перед ним нову каву.
— Бо ми не зламались. Ми стали твердіші.
— Ми стали… іншими, — додав Ігор, не відриваючись від екрана. — Один продався. Двоє загинули. Але тепер — десятки повертаються. Інформатори, які мовчали, знову пишуть. Ми не просто викрили корупцію.
— Ми довели, що вона — смертна.
---На екрані з’явився новий лист. Загальна адреса, вхідний потік.
> “У мене є документи. Я був всередині. Я не хочу більше мовчати. Допоможіть.”
Ігор зупинився. Усміхнувся краєчком губ. Глибоко вдихнув.
— Ще один.
— Пішли далі.
---🔻 У цей момент платформа “Останній раунд” перетворилась остаточно. З журналістського проєкту — на мережу спротиву. Зі спроби достукатися — на атаку. Це був лише початок.