Останній раунд

Розділ 53 Конрудар

Три дні мовчання.

Для зовнішнього світу це виглядало як кінець. Платформа “Останній раунд” зникла зі стрічок, канали не оновлювались, соцмережі — мовчали. У приватних групах активістів та журналістів питали: “Що з ними? Їх зламали? Їх купили? Їх вбили?”

Але це була лише ілюзія.

У старому ангарі на північній околиці міста, між покинутими складськими приміщеннями, де раніше стояли ремонтні бокси для автобусів, вже три доби працював новий мозковий центр платформи. В ангарі — сиро, лампи блимали, повітря пахло пилом і мастилом. Але всередині стояло тепло. Бо горіла лють.

Ігор, Анжела, Сава та ще семеро перевірених — кожен спав по дві години, на розкладачках, прямо між проводами і технікою. Вони перевіряли все: логіни, IP-адреси, сесії, віддалені команди, архіви, резервні сховища, сервери в Швеції, естонські проксі, незашифровані месенджери. Кожен байт — під мікроскопом.

Потрібно було знайти, де саме пустили кров. І кому вона пішла.

---На третю ніч Анжела відвела очі від екрана:

— Маємо його. Внутрішній акаунт — активувався з Києва, зв’язок через VPN, але ми зловили відхилення в трафіку. Криптогаманець, до якого пішли кошти — належить помічнику депутата. Збіг надто точний.

— Хто він? — спитав Ігор.

— Ім’я: Олексій Погребняк. Помічник нардепа з комітету з питань безпеки. Увечері — “партійна дисципліна”. Вночі — злив даних з внутрішніх чатів. Продає через посередників. Оплата — у Monero.

— Скільки? — уточнив Сава. Він не піднімав погляд — писав щось в блокноті. Механічно. Як мантру.

— Небагато. Біля 3,5 тисяч доларів за один архів. За це ми втратили щонайменше трьох заявників. І пішов злив по розслідуванню про закупівлі дронів.

Тиша.

Ігор повільно стиснув кулак.

— Добре. Значить, відповість. Ми повернемо все — з відсотками.

---Відео змонтували за одну ніч. Працювали мовчки. Ігор сам сів за монтаж. Він рідко цим займався, але цього разу — хотів відчути руками кожен кадр.

Спочатку — фрагмент переписки:

> “Вони нічого не зрозуміють. Вони максимум — відеоблогери.”

“Дані пішли. Гроші чекаю.”

Далі — слайди:

Контракти із завищеними цінами.

GPS-маршрути, де вантажі розходились ліворуч замість фронту.

Знімки інвойсів на закупівлю дронів втричі дорожче ринку.

Таблиці з реальними цінами на Alibaba і цінами, підписаними у Мінобороні.

Фінал — коротке звернення Ігоря. Без музики. Без монтажу. Одним дублем.

> — Вони думали, що нас можна зламати. Що смерть одного — це поразка. Але кожен втрачений нами — це ще один удар у відповідь.

— Ми не забули Артема. Ми не забудемо жодного.

— Ви вбиваєте людей заради грошей?

— Ми повертаємо правду заради життя.

---Ролик вийшов опівночі.

О 3:20 — десятки тисяч переглядів.

До 7:00 ранку — “тренд #1” в X (колишньому Twitter), TikTok, Telegram.

О 8:00 — перше офіційне “ми нічого не знали” від речника парламентського комітету.

Об 11:00 — депутат, помічником якого був Погребняк, терміново вийшов у відпустку “на лікування”.

А вже після обіду, у прямому ефірі, заступник міністра економіки стояв на пресконференції, як на допиті.

— Ми створюємо незалежну комісію для перевірки закупівель, — заявив він. — І якщо факти підтвердяться — будуть звільнення. І, можливо, кримінальні впровадження.

Він ковтнув. Камера зловила, як його долоні трусилися.

---В ангарі панувала тиша. Але то вже не була втома.

То був спокій хижаків, які зробили свій перший глибокий надкус.

Сава сидів біля свого ноутбука. Вперше за ті дні — не розпатланий, не блідий. Навіть… спокійний.

— Ти знаєш, — сказав він, тримаючи кухоль, — я вперше після всього цього знову сплю. Хоч по дві години, але… без кошмарів.

Анжела поставила перед ним нову каву.

— Бо ми не зламались. Ми стали твердіші.

— Ми стали… іншими, — додав Ігор, не відриваючись від екрана. — Один продався. Двоє загинули. Але тепер — десятки повертаються. Інформатори, які мовчали, знову пишуть. Ми не просто викрили корупцію.

— Ми довели, що вона — смертна.

---На екрані з’явився новий лист. Загальна адреса, вхідний потік.

> “У мене є документи. Я був всередині. Я не хочу більше мовчати. Допоможіть.”

Ігор зупинився. Усміхнувся краєчком губ. Глибоко вдихнув.

— Ще один.

— Пішли далі.

---🔻 У цей момент платформа “Останній раунд” перетворилась остаточно. З журналістського проєкту — на мережу спротиву. Зі спроби достукатися — на атаку. Це був лише початок.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше