Коли у тебе забирають найдорожче, закон перестає бути щитом. Він стає обузою. І тоді ти або стаєш звіром, щоб вигризти своїх із лап підпілля, або помираєш у кабінеті, заваленому непотрібними паперами.
Минуло три місяці від дня, який спалив життя Дениса дотла. Три місяці відтоді, як засуджений на 25 років Осадчук вишкірився в залі суду, а в конспіративній квартирі Денис знайшов лише розсипане дитяче лего та порожнечу. Слідство заглохло. Офіційні органи розводили руками, натякаючи, що капітан «перейшов дорогу не тим людям». Київ повернувся до звичного ритму: трамваї стукотіли рейками, Поділ пахнув кавою, а люди посміхалися, не підозрюючи, що під їхніми ногами кипить війна.
Денис не посміхався. За ці місяці він схуд, осунувся, а його очі перетворилися на два шматки криги. Він переніс базу в підвал занедбаного заводу на виїзді з міста. Кабінет освітлювала одна гола лампа, яка вихоплювала з темряви сотні фотографій, криптографічних схем та одну-єдину дитячу іграшку — пластмасовий кубик лего, який він носив у кишені як нагадування.
Максим увійшов без стуку. Він більше не жартував. Кинув на стіл тонку папку й тихо промовив:
— Спадкоємці Осадчука вилізли на світло. Поки ми шукаємо твоїх... ці тварюки заповнюють порожнечу. Закриті борделі на Позняках, нові точки наркотрафіку на Оболоні. Вони діють так, ніби завтра не настане.
Денис повільно підняв голову. Вдивляючись у фотографії молодих, нахабних мажорів на елітних спорткарах, він відчував лише глуху лють.
— Хтось координує цих цуценят, Максе. Вони надто швидко поділили райони. Самі вони б перегризли один одному горлянки.
Максим сів навпроти, відкриваючи карту з новими червоними позначками:
— Гроші від перегонів та казино йдуть на закриті криптогаманці в Празі. Але дивись сюди... — Макс вивів на екран зернистий нічний знімок із камери спостереження біля Дарницького закладу. — Я очистив пікселі. Це той, хто збирає касу.
Денис затамував подих. Кулаки стислися так, що затріщали суглоби.
— Малик... — процідив він. — Колишній адвокат Осадчука. Той, що вивчив усі його схеми й уникнув арешту.
Полювання в тіні
Тепер усе набуло сенсу. Малик не просто будував нову імперію. Він прибирав до рук спадщину свого засудженого шефа. А це означало, що він має прямий вихід на «Архітектора». Того самого, хто тримав у заручниках сім'ю Дениса.
— Ми не беремо їх офіційно, — Денис підвівся, одягаючи тактичну куртку. — Жодних рапортів у главк. Будь-який папірець — це витік інформації. Малик щоразу зникає за п'ять хвилин до облави, бо в міністерстві у нього сидить щур. Ми зіграємо за його правилами.
План був жорстким, на межі закону.
Крок перший: Максим ламає празькі транзакції Малика, блокуючи його фінансовий кисень.
Крок другий: Підставний гравець заходить на нічні перегони, щоб виманити шестірок Малика на прямий контакт.
Крок третій: Локалізація самого адвоката.
Наступні три доби перетворилися на кривавий калейдоскоп. Денис діяв як хижак: штурми підпільних точок відбувалися без сирен і спецназу. Тільки він і Максим. Вони вибивали двері, крутили нових «босів» і забирали сервери до того, як корумпована поліція встигала виїхати на виклик.
Але Малик вислизав. Щоразу на столі в його покинутих криївках залишався теплий чай.
Щур у системі
— Це не інтуїція, Денисе, — важко дихаючи, сказав Максим, коли вони повернулися в підвал після чергової порожньої адреси. — Нас здають. Хтось із кабінетів СБУ, хто веде нагляд за справою Осадчука, зливає Малику кожен наш крок.
Денис підійшов до карти, витягнув із кишені кубик лего і з силою втиснув його в центр червоного кола на Оболоні.
— Хай зливає, — тихо, майже по-зловісному посміхнувся Денис. — Наступний наш рейд буде фальшивим. Ми пустимо щура по хибному сліду. Я змушу Малика повірити, що ми затисли його в кут на Позняках, а самі чекатимемо його на квартирі в Дарниці.
Він повернувся до Максима, і в його погляді блиснуло щось таке, від чого навіть напарнику стало ніяково.
— Малик думає, що він новий король підпілля. Але він забув, що я не просто слідчий. Я батько, у якого забрали дітей. І якщо мені доведеться спалити весь цей Київ, щоб знайти їх — я чиркну сірником.
Максим мовчки кивнув, пересмикуючи затвор свого форта. Павутина була розставлена. Залишалося чекати, коли головний павук зробить свій перший помилковий крок.
📈цей "щур" у системі, який зливає плани Дениса Малику? Це хтось із нових суддів, чи зрада криється серед старих колег з главку? Пишіть свої варіанти в коментарях, правильна здогадка отримає спойлер до 92-го розілу в приватні повідомлення!»
.