Розділ 74: Розплутування павутини

Коли зачіпаєш серйозні гроші, закон раптом стає гнучким, а правда — небезпечною. Але якщо ти почав розплутувати павутину, готуйся до того, що павук уже бачить твою шию.

Управління спеціальних розслідувань нагадувало розтривожений вулик, де замість меду виробляли докази. Повітря в кабінеті Дениса було густим від тютюнового диму та озону перегрітих серверів. Стіни, завішані схемами, нагадували карту мінного поля: червоні лінії фінансових потоків перепліталися з фотографіями людей, які ще вчора вважалися недоторканними.

Денис стояв біля вікна, спостерігаючи, як вечірній Київ вкривається вогнями. У його руках був маркер, яким він щойно з'єднав прізвище Тарасова з рахунком у банку Роттердама.

— Ми знайшли не просто клуб, Денисе. Ми знайшли термінал, — голос Максима звучав глухо. Він не спав уже добу, і його очі нагадували два червоні вуглики. — Тарасов не просто організовував бої. Він створив конвеєр. «Спортивні обміни» — це ширма для переправлення людей. Дівчата — в борделі Західної Європи, чоловіки — на підпільні ферми.

Денис різко обернувся.

— Скільки їх, Максе?

— За останні два роки — понад три сотні імен, які просто зникли з радарів. І все це під соусом «благодійних фондів розвитку спорту».

Денис стиснув кулаки. Тиха лють була набагато небезпечнішою за крик. Він розумів: за кожним цифровим записом у таблиці Максима стоїть розбите життя.

Лещата стискаються

— Адвокати Тарасова вже підняли на ноги половину Печерського суду, — доповів оперативник Андрій, заходячи в кабінет. — Вимагають звільнення під заставу. Кажуть, ми «перевищили повноваження» і «тиснемо на бізнес».

Денис холодно посміхнувся. Ця посмішка не обіцяла нічого доброго.

— Нехай штурмують. Поки вони пишуть скарги, ми закриємо кожну дірку, через яку цей щур може втекти. Андрію, готуй групи. Завтра ми беремо «тренерів» і бухгалтерів. Одночасно.

Максим криво всміхнувся, виводячи на великий екран нову схему.

— І я додам їм роботи. Я заблокував усі рахунки фонду через фінмоніторинг. Тепер у адвокатів Тарасова немає грошей навіть на каву, не те що на хабарі суддям.

— А в тебе все просто, — зауважив Денис, дивлячись на те, як цифри на екрані стають червоними.

— Простота — у правді, Максе, — серйозно відповів Денис. — Якщо почнеш шукати виправдання злу — програєш ще до першого пострілу.

Перша хвиля

Рейди почалися о четвертій ранку. Денис особисто очолив групу затримання «головного бухгалтера» мережі. Це був тихий чоловік, який жив у заможному передмісті й щиро вірив, що цифри на папері не пахнуть кров’ю.

— Поліція! Всім залишатися на місцях! — вигук Дениса розрізав тишу елітного котеджу.

Оперативники працювали як злагоджений механізм. Копіювання серверів, вилучення чорної бухгалтерії, фіксація готівки в сейфах. Жодних зайвих рухів.

— Чисто, — доповіла рація через десять хвилин. — Об’єкт затриманий, докази запаковані.

Денис підійшов до затриманого бухгалтера, який тремтів від холоду й страху.

— Дивись мені в очі, — тихо сказав Денис. — Завтра твоє ім'я буде у всіх новинах. У тебе є рівно одна година, щоб згадати, кому ти перераховував відкати на Печерську. Потім буде пізно.

Тінь Сенатора

До вечора кабінет Дениса перетворився на штаб цифрової війни. На екранах миготіли транзакції — мільйони євро, що витікали в офшори.

— Дивись, — Максим показав на прихований рахунок. — Гроші йшли не просто на фонди. Частина поверталася готівкою в «Лекс-Тауер». Це та сама юридична фірма, де ми були вчора.

Денис нахилився до монітора. Павутина ставала дедалі чіткішою.

— Значить, Тарасов — лише м'язи. А мозок сидить там, у кабінетах із видом на Раду.

Максим серйозно глянув на друга.

— Денисе, ти розумієш, що ми зачепили? Це не просто кримінал. Це еліта. Коли ми почнемо другу хвилю арештів завтра... вони почнуть стріляти у відповідь. Не в залах, а на вулицях.

Денис вимкнув маркер і подивився на повну карту зв’язків.

— Нехай стріляють. Правда — це єдина куля, від якої не врятує жоден бронежилет.

Він підійшов до вікна. Київ спав, але в управлінні світло не згасало. Попереду був найважчий день у їхньому житті. Почалося полювання на «архітекторів».

«Якщо хочеш виграти війну з системою, стань системою сам. Тільки безжальною і справедливою».

<<Команда Дениса на порозі найбільшого скандалу в історії країни. Але чи вистачить їм сил вистояти, коли проти них вийдуть не бандити, а люди в суддівських мантіях? Як ви гадаєте, чи встигне Максим знайти прізвище "Сенатора" у цих списках до того, як штаб накажуть р

озформувати? Чекаю на ваші версії!»