Розділ 7: Занурення в темряву

Денис зрозумів це ще до того, як сів у машину. Його більше не просто ведуть. Його вже стискають. І головне правило в такій ситуації — не тиснути у відповідь напряму.

Бо зламаєшся першим. Він не поїхав одразу додому. Замість цього зробив коло містом.

Без мети. Без маршруту.

Перевірка.

Дзеркало заднього виду стало головним інструментом. Одна машина. Сіра.

Трималася на відстані. Не наближалася. Не зникала.

— Добре… — тихо сказав Денис. — Значить, не здалося. Він різко змінив напрямок.

Потім ще раз. І ще. Машина залишалась. Тепер без сумнівів. Денис звернув у підземний паркінг торгового центру. Темрява. Бетон. Глухий звук двигуна.Він проїхав кілька рядів і різко заглушив мотор. Світло вимкнув. Залишився в тиші. Секунда. Друга. П’ять. І тоді — фари. Та сама машина повільно заїхала всередину.

— Є… — прошепотів він. Денис не став чекати. Вийшов з авто тихо, майже без звуку.

І пішов між колонами. Обхід. Кут. Ще один. Він рухався швидко, але без паніки. Як на полюванні. І цього разу — він не здобич. Коли він обійшов ряд і вийшов у тил, машина вже стояла. Двері відчинились. Вийшов чоловік. Не Павло. І не той, з кабінету. Інший.

Звичайний на вигляд. Саме це і було найгірше.

— Далеко зайшов, — сказав незнайомець, не дивлячись прямо. Денис не відповів. Лише підійшов ближче.

— Хто вас послав? Легка усмішка.

— Ти досі думаєш, що це “хтось”? Пауза.

— Це система, Денисе. І в цій системі ти — зайвий. Рука незнайомця трохи змістилась.

Не різко. Але достатньо. Зброя. Денис відреагував миттєво.

Удар. Короткий. Точний. Чоловік не встиг дістати пістолет. Другий удар — у корпус

Третій — в обличчя. Тиша повернулась. Незнайомець осів на бетон. Денис швидко обшукав його. Телефон. Без контактів. Без історії. Чистий.Професіонал. Він піднявся вже без зброї 

І вперше чітко сформулював певно для себе: “Я більше не працюю в системі.” Це був момент.

Перелом. Спортивне менуле дуже допомогло Денису.

Денис не повернувся у відділок. Не поїхав додому. Замість цього — старий район.

Покинутий гуртожиток, який давно використовувався як “резервна точка”.

Мало хто про нього знав. Саме тому він і підходив. Всередині — пил, холод і тиша.

Але безпечно. Поки що. Він відкрив ноутбук. Підключився через захищений канал і почав працювати. Тепер — швидко. Без страху. Без вагань. Фінанси. Транзакції. Фонд “Майбутнє дітям”. Фікція. Прокладка. За нею — ще одна. І ще. Ланцюг. Довгий. Добре замаскований.Але не ідеальний.

— Знайду… — прошепотів він.

Телефон завібрував.

Марта.

— Ти зник, — сказала вона.

— Так треба.

— Тоді слухай швидко. Я копнула глибше.

Пауза.

— І це вже не просто гроші.

— Кажи.

— Ці фонди пов’язані з держконтрактами.

Денис завмер.

— Якого рівня?

Кілька секунд тиші.

— Вищого, ніж нам обом подобається. Денис повільно видихнув.

Картина стала повною.

Це не Павло. Не Нечипорук. І навіть не той голос.

Це — дах. Система над системою.

— І ще, — сказала Марта. — Савченко.

— Що з ним?

— Платіж був реальний.

— Тобто він живий?

— Або вони хочуть, щоб ти так думав. Пауза.

— І це гірше.

Зв’язок обірвався. Денис залишився сам. У тиші. З правдою, яка вже не поміщалася в рамки справи. Він піднявся. Підійшов до вікна. Надворі — темрява. І місто, яке нічого не знає.

— Добре… — тихо сказав він.

— Тепер без правил.

Він повернувся до столу.Взяв телефон. І набрав номер. Єдиний, який не хотів набирати.

Павло. Гудки. Один. Другий.Третій.

— Слухаю, — пролунав знайомий голос.

Денис усміхнувся.

Холодно.

— Треба поговорити.

Пауза.

— Пізно, — відповів Павло.

— Ні, — тихо сказав Денис. — Саме вчасно. Коротка тиша І потім:

— Де ти?

Денис подивився у темряву.

— Там, де ти мене не дістанеш. І поклав слухавку.

За кілька секунд у темряві за його спиною ледь чутно скрипнули двері.Денис не обернувся одразу Лише повільно стиснув пальці.Бо він вже знав.

Вони знайшли його швидше, ніж він розраховував.

— Не рухайся, — тихо сказав голос. Той самий. Денис закрив очі на секунду.

І усміхнувся.

— Нарешті…

Гра вийшла на новий рівень.

Тому, що в справу втрутився спецназ СБУ,, які вже довго спостерігали за цією злочинною групою і там були не куплені порядні люди з з якими і мав справу Денис.. Пролунала команда усі на підлогу і хто забарився потрапив під кулеметну чергу..

.