Останній подих

Епілог

Минуло три роки. 

- Татко прийшов!! 

Даша побігла зустрічати Руслана з роботи. Я була дуже щаслива, що вона почала називати його татом, це була радість для мене. Та й Русі було надзвичайно приємно чути це у свій бік. 

- Привіт, доню. 

Вони зайшли на кухню, я готувала вечерю та паралельно кормила малого. 

- Як тут ви, мої любі? 

- Сумували за тобою. - я поцілувала його в губи.

- Всі? - він посміхнувся. 

- Так, звичайно!

 - Як тут мій син, Дениско , привіт. 

Нашому синові було три два роки з половиною, він був копією Руслана. Даша теж раділа, що в неї з'явився братик. 

- Коли за третім підемо? 

- Русь, точно не скоро, мені поки що вистачає турбот. 

Робота, будинок та діти. Даша ще й собаку хоче завести, то я зовсім вже тоді здурію. Але я була насправді щасливою жінкою, тому що я  мріяла дуже сильно про таку сім'ю. Для мене це важливіше понад усе, тепер сім'я буде на першому місці,  а не робота . Хоча робота ніколи й не була на першому місці, це Ігор зробив з мене егоїстку. З Русланом мені хотілося бути справжньою й ніжною дівчиною. 

- Мій коханий, завтра мама зможе посидіти з дітьми, тому я вся твоя.

- О, таки підемо за третім?

- Та ну тебе. 

Мені подобався його гумор, він завжди підіймав мені настрій. 

- Кохаю тебе.

- І я тебе, любий мій чоловік.

- А я?? 

Я була дуже щасливою, що все сталося так як повинно було статися. Я так довго мріяла про щасливу сім'ю і от моє бажання збулося. Що ще потрібно для щастя? Адже у мене були мої любі діти та коханий чоловік, у мене була улюблена робота . Я знаю, що багато кому не фартить мати це все, що  є в мене. І мені так хочеться кожного побажати бути щасливим та коханим, тому що це дуже важливо . Ти неначе змінюєшся і стаєш іншою людиною, це так класно  . Я розуміла, що я заслуговую на це, тому що я сама дійшла до такого гарного фіналу. Я багато працювала і віддавала себе ,це все було заради цього . Я дійшла до своєї мети та стала дуже щасливою жінкою. 

Дашка підбігла та почала нас обіймати, Дениско заплескав в долоні . Він сидів в своєму кріслі та посміхався . Я була щаслива та не шкодувала, що мені довелося пройти стільки невдач заради такого результату!!! 

 

Дякую, що ви зі мною))




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше