Останній офлайн

Глава 29: Тінь під Водою

Я відчув, як напруга спадає, хоча й ненадовго. Знайдений маркер був не просто підтвердженням; це був перший реальний доказ того, що наш божевільний план може спрацювати.

«Добре. Три кілометри – це не кінець світу,» — прохрипів я, відтягуючи нас від краю прірви. Ми рушили далі, обережно ступаючи і намагаючись ігнорувати постійний, вологий холод, що просочувався у кістки.

Тунель почав змінюватися. Природний камінь змінився облицюванням із старих, потрісканих бетонних плит, які кричали про забуте інженерне минуле. Це був коридор обслуговування – вузький і високий, призначений лише для техніків.

Приблизно через п’ятнадцять хвилин швидкого, майже бігового кроку, ми побачили його. Дренажний Насос. Він був не просто великий; він був монументальний. Масивний циліндричний механізм, що займав майже всю ширину тунелю, покритий товстим шаром іржі та мінеральних відкладень. Він виглядав як величезне, давно забуте серце цього підземного світу.

«Він повинен бути вимкнений,» — прошепотіла Емі, дивлячись на діаметр труб, що йшли вгору до невідомого рівня Сіті.

«Вимкнений. І вже дуже давно,» — підтвердив я. Його розміри викликали почуття благоговіння і страху водночас. Ми мали обійти його по вузькому металевому трапу, що простягався уздовж лівої стіни.

Коли ми проходили повз, я провів рукою по холодному, шорсткому металу насоса. І тут я зупинився. Серце знову забилося, але цього разу не від страху висоти.

«Ти чуєш?» — прошепотів я, зупиняючи Емі. Я вимкнув ліхтарик, занурюючи нас у непроглядну, абсолютну темряву. 

Спочатку була лише тиша – гнітюча, повна, як вакуум. А потім прийшов він: низькочастотний, ледь чутний гул, що йшов зсередини масивного корпусу насоса. Це не був звук працюючої машини. Це було щось інше, щось, що створювало резонанс у металі. Звук був ритмічним, схожим на повільне, важке волочіння. Ніби щось дуже велике і дуже важке рухалося по внутрішніх механізмах. 

«Це… це вода?» — тремтячим голосом запитала Емі.

«Ні. Вода так не звучить,» — прошепотів я, притискаючись спиною до холодної стіни. Насос був нашою перешкодою. І щось було на ньому.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше