Глава 22: Зміна маски

Марк відчув різкий поштовх, і гострий металевий скрегіт зверху став нестерпним. Люк був тугий, і Супутник вилаявся, прикладаючи всю вагу і силу своєї кібернетичної ноги, щоб вибити клямку. Замок здався з гучним клацанням. 

Марк прослизнув всередину, його броньований костюм зачепився за гострий край металу. Він опинився у вузькому, пильному каналі вентиляції. Супутник втиснувся слідом, майже миттєво. Вони закрили люк за мить до того, як важкі металеві лапи Павуків вдарилися об товсту трубу, на якій вони щойно стояли.

Удар був схожий на постріл із гармати у замкненому просторі. Вібрація по трубах була настільки сильною, що Марку здавалося, що його зуби ось-ось вилетять. Хоча вентиляційна система частково заглушила зовнішній шум, він чув характерне низьке гудіння: сканери руху активувалися, прочісуючи простір над ними.

«Вони знають, що ми були тут», — прошепотів Супутник, його голос був ледь чутний над гулом системи. «Але вони сканують платформу і зовнішні стіни. Нам потрібно швидко дістатися до наступної точки доступу. Інакше ці залізні виродки почнуть розкривати систему вентиляції по всій лінії». 

Супутник поповз уперед, освітлюючи вузький прохід слабким синім променем зі свого зап’ястя. Він витягнув два пласких пакети, запечатані вакуумом. 

«Це... не зовсім одяг», — пояснив він. «Це симулятори аури. Вони імітують біометричний підпис та низькочастотне теплове випромінювання адміністративного персоналу 52-го рівня». 

«Ти впевнений, що це спрацює? Ми ж не можемо просто... стати адміністраторами», — пробурмотів Марк, беручи свій пакет. Він був легкий і гнучкий, як тонка гумова плівка.

«Адміністративний рівень не призначений для постійної фізичної присутності», — пояснив Супутник, розриваючи свою упаковку. «Більшість роботи виконують дрони-кур'єри або віртуальні інтерфейси. Але якщо система безпеки фіксує тепловий слід людини, вона очікує, що це буде авторизований співробітник. Ми будемо лише невеликим підвищенням температури, яке Система проігнорує». 

Плівка миттєво прилипла до бойового костюма Супутника, ставши прозорою, але залишивши ледь помітний бірюзовий відтінок. Марк повторив його дії. Він відчув легке, холодне поколювання, коли плівка активувалася і його власний тепловий слід був приглушений і змінений на біометричний шаблон. 

«Добре. Тепер ми просто примари, які чистять канали?»

«Ні», — Супутник зупинився. «Тепер ми авторизовані примари». Він підніс палець до губ. Вони вже проповзли близько десяти метрів, коли гудіння зовнішніх сканерів раптом стало віддаленим. Павуки відступили. 

Але його замінив інший звук — важкий, металевий стукіт, що лунав не зі зовнішнього світу, а зсередини будівлі, прямо на їхньому рівні. Звук, схожий на відкриття масивної протипожежної двері. 

«Вони не знайшли нас на платформі», — прошипів Супутник, його очі напружилися. «Вони змінили тактику. Вони заходять на поверх, щоб перекрити нам шлях евакуації. Вони чекають нас тут. Вони використають адміністративний лабіринт проти нас».