«Я бачив як людина підняла перший камінь. Я бачив як вона запалила перший вогонь. Я бачив як вона поховала своїх мертвих з квітами. І зрозумів — це вже не просто тварина. Це — початок усього. І я буду поруч. Як завжди. Мовчазний свідок того що тільки починається.»
Позаду — мільярди років самотності.
Від першого пробудження на молодій планеті через динозаврів і вимирання і відродження — до першої людини що поховала свого мертвого з квітами.
Попереду — найбільш насичений відрізок всього шляху.
Три мільйони років — і людство пройде від першого каменя до першого погляду на зірки.
А він буде поруч.
Спостерігати. Допомагати. Чекати.
І іноді — ставати частиною того що відбувається.