Останній Мандрівник
Утопія
Ти поглянь у саму висоту,
Це не сонце блиском освітляє,
Замахнувся хмарочос на довготу,
Корінь свій в пітьмі ховає.
Це лише фасад, в тиші ночі,
Він тримає у тенетах павутини,
Щоби сяяти як зірка на лиці
Правду заховавши у глибини.
Утопічна висота душі ціною
Блиск та розкіш за занедбане чуття,
Обіцянки вічної весни й спокою,
Наслідок - знецінене життя.
Світло й радість навкруги,
Досконалий світ без болю й сліз
Та щоночі викуп заплати,
Серцю, що давно гниє наскрізь.
Мрії сховані у клітках цифрових,
Лиш для обраних є шанс змінити все.
Їм відкриють таємниці, цей поріг
Переступивши ношу понесе.
Утопічна висота душі ціною
Блиск та розкіш за занедбане чуття,
Обіцянки вічної весни й спокою,
Наслідок знецінене життя.
Скарби цифрові вони обрали,
Втратили ми те, що нам дано,
Тепер платимо ми всі щоб не згадати
Справжності душі, як це було.
В місці що є досконалим,
Лунають звуки повз екрани навкруги,
Життя вмирає й ми за ним,
Бо зіяє там діра в нутрі містин.
Утопічна висота душі ціною
Блиск та розкіш за занедбане чуття,
Обіцянки вічної весни й спокою,
Наслідок знецінене життя.
Світло згасне, темрява кричить.
Утопії життя - душа мовчить.
Відредаговано: 26.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
