Сонце сідає, зірки згасають,
Безмовнії сльози кажуть: "Бувай".
Мрії розбились, душі згоряють,
Тінь наших днів залишає цей край.
Крила наші більше не злітають,
Зранене серце шепоче "Прости".
Біль нам лишає, душа розчиняє,
Знову я вчуся іти.
Прощавай, мій друг в небесах,
Залишаєшся в мріях і снах.
Прощавай, в нас шляхи розійшлись,
Пам'ятай, як вітер носив нас колись.
Дихання вітру, шепіт нічний,
Нас більш немає в одному житті.
Зірки зімкнули узор свій річний,
Вирій думок у метала литті.
Більше не буде зірок уночі,
Лиш спогади йтимуть за нами.
Обираю свій шлях, ідучи,
Вітер нестиме мене поміж світами.
Відредаговано: 26.04.2026