Останній Мандрівник

Зникаю

Біжучи на край землі,

Я торкаюся вогнів.

І зникає моя воля,

Розчиняє все довкола.

 

Мов енергія бринить,

Невловима оця мить,

І пронизує мене,

Відчуваю лиш одне.

 

Я зникаю і на тлі,

Бачу в світла висоті,

Розкрива до мене дні,

Що чекають у зорі.

 

Більш немає а ні слів,

Ані звуків і полів,

Лиш ловитиму тепло,

Що зіткало тіло знов.

 

Не потрібно більш мені,

А ні вітру, ні морів,

Я вже маю все що треба,

І лечу в політ до неба.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше