Біжучи на край землі,
Я торкаюся вогнів.
І зникає моя воля,
Розчиняє все довкола.
Мов енергія бринить,
Невловима оця мить,
І пронизує мене,
Відчуваю лиш одне.
Я зникаю і на тлі,
Бачу в світла висоті,
Розкрива до мене дні,
Що чекають у зорі.
Більш немає а ні слів,
Ані звуків і полів,
Лиш ловитиму тепло,
Що зіткало тіло знов.
Не потрібно більш мені,
А ні вітру, ні морів,
Я вже маю все що треба,
І лечу в політ до неба.
Відредаговано: 26.04.2026