В долонях моїх пташина,
Що літати кортить до небес,
ЇЇ крила квітуть конюшиною,
І пахнить мов осиний мед.
Не поет, та з стежин буде видко,
Як летить, розправивши крила
Пташина, їй кортить попід хмари,
Краєвид заворожено спить.
В падінні своя смакота,
Це п’янить і стискає нутро,
Всередині тремтить, висота,
Що живить політ в горизонт.
І якщо твої втомляться крила,
Ти присядь, відпочинь, в долоні мої,
Не лякайся падіння з вітрила,
Бо я - небо, в твоїй голові.
Відредаговано: 26.04.2026