Коли я прокинувся , то не одразу зрозумів , що тоді ввечері було , але проснувся я серед ночі. І на мене хтось дивився не відводячи погляду. І як виявилось в мене закачували через рот личинок. Я сумів відбитись і прийшлось моментально випити купу горілки і відігнати монстра монстра. Авжеж мене моментально вивернуло і я викинув з себе всі ті личинки. Монстр виявився розумним.
Стій стій. Я думала ти труп.
(Монстр страшним жіночим голосом)
А перевірити за серцебиття?
(Жека , якого ще нудить)
Мало в кого те серцебиття є. В тебе його теж не було.
(Монстр настрашенно)
Все-таки є. Швидше всього пульс , як завжди ослаб максимально.
(Жека витер лице і став на ноги , які боліли від вчорашньої битви)
Вибач. Інстинкти взяли гору.
(Монстр пробує втекти)
Стояти. Я тебе не відпускав. Мені цікаво хто тебе перетворив в монстра і де я?
(Жека розуміючи , що він не біля лікарні)
Ти точно впевненний , що сумієш , щось зробити?
(Монстр трохи налякано)
Звісно. Є в мене в запасі один стиль бою , який допоможе мені перемогти.
(Жека пробує потягуватись , але розуміє , що все тіло болить)
Ну тоді пішли.
(Монстр починає кудись вести)
А чого твоє тіло таке дивне і змінене?
(Жека дивиться на сгорблену фігуру дівчини , в якої обвисла шкіра і лице закритте волоссям)
Мене змусили оскільки там де ми працюємо треба бути згорбленою.
(Монстр ледве не плачучи)
Ану чекай.
(Жека схопив монстра і примусово випрямив спину зрізав зайве волосся і дав нормальний одяг)
Тепер хоча би виглядаєш нормально.
(Жека дає дзеркало дівчині , яка стала в рази красивіша ніж перед тим)
Як так?!
(Дівчина плаче)
Все через хребет. Він третій мозок у організмі. Відповідальний за все. І чим більший горб тим гірший загальний вид людини. А тільки випрямити хребет так організму стане в рази краще. Доречі другий мозок це шлунок.
(Жека посміхаючись готується йти далі)
Пішли далі.
(Дівчина , ще досі трохи брудна і потребує освіжитись)
Давай. Покажеш , що і до чого і маєш побігти до 6 садочку і покликати на допомогу від імені Жеки.
(Жека дає свою іменну сокиру в знак доказу)
Зрозуміла. Ось там вони всі осіли.
(Дівчина показує на цукровий завод міста Дубно)
Оооо. Давно не був на цукровому. Давай біжи.
(Жека до дівчини)
Я побігла.
(Дівчина здивовано дивиться на Жеку і починає бігти)
Жека повільно не спіша , щоб не відчувати біль від битви йде до заводу. Він лишився живий лише завдяки тому , що кожен раз , коли я пробували вдарити він максимально розслабляв тіло. Він дізнався про таке , коли почув про техніку Шаорі. Китайська техніка бойових мистецтв. Найбільша складність не в ударі , а в тренуваннях. Але Жека сумів трохи натренуватись і отримувати в рази меншу шкоди від ударів ніж проста людина. Коли він дійшов до заводу , то навколо нього вже були похожі до дівчини мутовані люди , але ті не слухались справжніх себе. Жека тоді вирішив розімнятись. Біль пронизував все тіло , але цього він і хотів. Без зброї чисто кулаками перемогти противників. Всі нападали на ноги , але Жека мав неймовірно накаченні ноги. Тому коли один стрибнув позаду , то він лише підстрибнув і обома ногами вдарив по хребту настільки сильно , що хребет вільно торкався землі після того. Від того що м'язи приходилось напружувати постійно мені ставало легше і легше. Все-таки людина , яка використовує весь потенціал м'язів швидше стає на ноги ніж та що нічого не робить. Після цієї думки на мене почали скакати інші такі самі. Одними ногами їх перебити не вийшло , ще руки використовував. І після цього вхід в завод відкрився. Коли я зайшов , то все всередині світилось максимально пригніченим світлом. Я прекрасно бачив у такому , бо очі не дарма швидко звикають до різної степенні освітлення. Там я побачив трьох головних гадів. Серед них була жінка з двома руками на одному боці і ті руки були страшними і досить великими. Сама закрита у чорне полотно і лиця не було видно. Був ще бульдог. Який явно був накаченним черв'яками зі Львову. Бо такого великого хрін де зустрінеш нормально. І третій це та фігура у обладунку. Тільки обладунок був зовсім іншим і фігура була більш стрункою. Швидше всього тоді я бачив двох різних людей. Всеодно насторожує. Та й від заводу до нашого будинку біля 30 хвилин йти , а щоб ще все зібрати і сюди приїхати в сумі півтори години. Півгодини я втратив. Тому маю годину на цих трьох. По 20 хвилин. Представлю , що граю , якусь супер важку гру і боси тут не прості.
Знищити його.
(Фігура у обладунку з грубим жіночим голосом)
А ви попробуйте. Стійка "Аполон".
(Жека вирішив повимахуватись ставши у дивну стійку)
На мене одразу побіг бульдог , а та жінка вирішила почекати. Ну нічого. Я витягнув сокирку і першим ділом ухилився і порвав псу пащеку з однієї сторони. Той одразу розвернувся і знову напав. Прийшлось попробувати одну ризиковану річ. Я схопив собаку за щелепу і іншою рукою вдарив у живіт і тим самим ударом перекинув на собою. І поки собака лежала витягнув бомбу і запихнув подалі у горлянку пса. Ту саму бомбу , яку я використовував біля форуму , коли бився перший раз проти таких качків. Лазер був націленний на мою сокиру , коли собака відкрила рот. Я забрав сокиру і через пару секунд бомба вибухнула розірвавши голову і трохи спини собаки. Цю бомбу я встиг зробити сильнішою , коли приїхав у Дубно. Далі на мене вистрибнула жінка з двома руками на одному боці. Тут то я почав бігти від нею. Хоча й світло було так собі , але я помітив , що з неї йде купа волосатиків. Я взяв горілки в рот і плюнувши підпалив у повітрі. Більшість волосатиків згоріло , а вона сама відстрибнула. Хотів вже радіти , але щось схопило мої ноги. Це були волосатики. Тільки з іншої її руки. Розчаруванню не було меж. Мене кинули об стіну. Але не сильно. Навіть м'ягенько. У волосатиків немає такої великої сили , щоб кинути тушу , яка носить на собі 10 кг захисту і сама важить під 80. Але я помітив , як вони взяли різні інструменти і почали ними кидатись. Я не Джекі Чан , але відбити більшість сумів від деяких ухилявся. І та жінка підходила збоку. Прийшлось ударом ноги повернути стіл на бік і потім ще одним ударом надіслати його в жінки. Вона зупинила стіл рукою. Але одразу наверх застрибнув я сам притиснувши її до столу. Обома руками вона відкинула стіл і той став ідеально на ножки. Але зник з її поля зору тепер я. В мене по тілі неймовірна кількість мурашок пробігла. Бо я тримався за той стіл і приклеївся до його дна через що мене не видно. Вона довго ходила поки я відходив від такого перевороту. Я вже хотів спускатись , але помітив тих волосатиків повсюди на підлозі. Наче вона розчинилась і стала підлогою. Прийшлось перевернути стіл вверх дном. Тільки зробив це як стрибнув на нормальні столи поруч. Бо підлога почала підніматись. Як виявилось вона взяла під контроль вже мертве тіло собаки і той без голови почав мене шукати. Радість то яка бляха. Собака вернулась в бій. Тепер потрібно включати мозок. Бо неправильний крок чи дія означає смерть. Підлога автоматично смерть. Попастись на собаку теж смерть. Світло не відкрию. Рухатись можна по столам , яких тут вистачає більше потрібного. Горілки лишилось не багато. Зі зброї лише сокира одна. Зараза. Вихід це другий поверх. Або якось виманити ту дівку. Тільки я її не бачу. Ховається у морі з цих волосатиків. Тоді є самий веселий варіант. Зменшити площу по якій вона могла б рухатись. Жека почав ставити столи на бік і перекривати шляхи для жінки. Всю площу поділили на 4 рівні частини. В одній пес , а в інших трьох може бути та курва. Я почекав певний час і вона сама вискочила перед мною. Тільки вона замахнулась як я плюнув у неї горілкою. Досить важко було тримати в роті ту горілку. Але тільки горілка попала на неї , як взявши її за руки я моментально відрубав її голову. Моментом всі волосатики померли. Коли піднявся на другий поверх , то третьої особи вже не було. Але були певні записи. Там були дослідження по контролю волосатиків , черв'яків і п'явок. І проект по створенню ідеального солдата. Я взяв ці записи і вийшов з заводу. Коли вже вийшов , то через момент під'їхав Саня.