Посеред площі стояв маленький посланець з великим пергаментом коло нього зібралося багато народа посланець почав зачитувати новини
Наказом короля від сьогоднішнього дня такі закони
Все на цему все
Він зліз з виступу і пішов я знала і раділа цим новинам дівчата почали шипотіти про короля який він милосердний люди почали потроху розходитись я стояла і думала що хотіла побачити його ще раз щоб віддячити повернувшись назад до дому ми з дівчатами зібрались великій кімнаті для пліток я не могла нічого росказати про наші дві зустрічі тому тіки слухала в кааміні трискотіли дровцята розмови були різні про їхніх майбутніх чулувіків про короля що кожна би хотіла за нього вийти але я знала що я його королева я тіки достойна його трохи посидівши я пішла до себе доставши ту сукню я мріяла як ми танцюєм на якомусь балу чи він знімає з мене цю сукню і ми ніжимся в нашому ложі я поринула в свої думках вони були солодкі немов солодощі на ярмарці завтра був новий день я чекала його щоб можливо знов зустрітися сним
Наступивши новий день я пішла працювати перекидала сіно розчісувала коней блище до вечора коли всі розійшлись я пішла в інше приміщення одягнути сукню яку я взяла із собою це було так по дурному я в конюшні із сукнею я вирішила сховатись пока він не зайде я чикала довго від в томи я почала засипати але почувши топіт коня я знала що він прийшов бо так зустрічав його кінь який при погляді на короля топтався на місці і гуркав виглянувши і за угла я побачила його вийшовши поправивши сукню в деяких місцях я хмикнула він не почув я сильніше і голосніше розвернувшись він почав говорити
Він пішов я вклонилась пішовши передягатись я була дуже рада і занепокоєна цією розмовою про дружину про все я навіть трохи відчувала себе дурепою за свою виходку але я знала що ми будем разом