Глава 4

Їхали дуже довго ліси змінювались полями проїжджали села я бачила інших людей чим ближче ми були до замку ти багатіше села я бачила моє теж було нормальне але тут люди були одягнені краще будинки кращі і більші за наші в нас могли ютитись в одній кімнаті до восьми осіб в тут напевно було в кожного по кімнаті з далеко вже були видно великі споруди вони були сірі височенні знизу зароші плющом під'їхавши вже до воріт ми призупинились перед нами лицарі відкрили величезні ворота заїхавши в місто там людно і галасно люди бігати щось викрикували діти гралися було багато торговців нас везли я дуже в трималась і хотілось вже прилягти нас підвезли до якоїсь двухитажної будівлі повиходивши з повозки ми крутили головами роздивлялись все навкруги дівчата збилися в кучу деякі були налякані деякі здивовані в я чекала моменту зустрічі з королем до нас підійшов чоловік він виглядав на років тридцять 

Дану- дівчата зберіця по блище мене звати Дану я ваш старший мілорд я вас розселю покажу де що знаходився в завтра покажу вашу роботу зважайте тут може появитись король всі повнять про манери які вас вчили незабувайти ви леді 

Ми пішли в будівлю нас було мало тому розпиляли по двоє в кімнату нам дали одяг робочий і повксядений зазвичай це сукні під них кальсони для роботи це ще фартух поверавши я вирішила вийти на балкон бо мене посили на другий поверх в мене був вигляд на місто тому я могла насолодитися вечірнім містом постоявши я помітила дівчину на колясці вона побачивши мене помахала мені і потім махнула підійти до неї підійшовши вона почала говорити

Ліліт- привіт я Ліліт недопоможиш мій візок застряг неможу витолкати 

Єва- так добре зараз спробуємо

Витолкавши її візок я запитала чим вона тут займаєся 

Ліліт- я ангел жартую я продаю тканини мій батько шиє одяг в його продаю я подарую тобі червону сукню за допомогу 

Єва- дякую але нам напевно неможна таке тримати в себе

Ліліт- ти сховай пригодиця це червоний шовк він для особих випадків 

Єва- дякую 

Пройшовши до нашої будівлі вона сказала що її треба далі що її зустріне батько вже пізно ми пішли зайшовши до себе я сховала сукню під ліжко коли лягла в постіль думала чи побачу я завтра короля