Частина 4 Воїн у кайданах

" Апостоли Смерті вже ось прийдуть, надіємося на Бога Арнеса!! Наступні 4 дні присвятім молитві йому та принесемо дари...Доки є надія!!"

Ішов 13 день їхньої подорожі, Кюна та Пеней страждали від спраги. Останнього разу вони пили, коли зайшли до міста Картафула. Яке знаходилося біля пустелі "Червоних пісків",  там було дуже людно і практично купити там води було тяжко. Крім того, місто славилося своїми злодіями які могли легко надурити та вкрасти останні копійки. Але не зважаючи на це Сарей зміг купити води, але тільки 4 глечики. 

Сама вода на смак була противною, однак в пустелі "Червоних пісків"  це не найгірший варіант. За той час коли  вони ішли, було використано 2 глечики води.  І то тільки тих два глечики використав  Сарей, а Кюна  і Пеней ділили один глечик на двох.  Коли вона везла його то прикривала свою голову брудним рушником, щоб не отримати сонячного удару. 

-Так зупинись я хочу пити!!- сказав Сарей.

Він підійшов до возика та почав перебирати речі та шукати глечики з водою. Пеней який сидів в клітці пробував хоч якось розрухатись, через що возик злегка  хитався.

-А ну перестань!!!- Нервово сказав Сарей.

Пеней зупинився, але  дискомфорт нікуди не щез. Йому хотілося хоч якось розрухатись, бо тіло почало німіти. Біль в ногах та руках  який дуже довго не спадав,  через це в нього почав появлятись гнів. Ненависть в його думках, здавалось що він зможе зламати ґрати та вийти з клітки.

-Пеней.

Кюна простягнула  руку через ґрати та погладила Пенея  по спині. За той час вона бачила що він стає нервовим. Пеней почав повертатися до неї, щоб подивитися їй в очі.

-Тобі принести води?- стомленим голосом спитала вона.

-Ні дякую я не хочу.

-Пеней ну я бачу по тобі що ти хочеш пити.

-Кюна, мені здається що, щось не так.

Він взяв її за руку та почав її стискати, але не сильно. Пригадуючи сон який йому приснився, Пеней пробував зрозуміти що там було. Бо загалом складалося враження що то було ніби посланням чи проведенням. Чи є то можливо що він бачив Апостолів смерті,  але якщо так, це означає що вони знають про плани людей. 

-Пеней!!!

В момент возик перевернувся,  невідома магія підкинуло його в гору. Речі та сама клітка піднялись та розкинулись в різні боки, Пеней встиг побачити 4 чоловіків які були вдягнуті в мантії та мали на собі сині стрічки. 

-Як же це набридло.

-"Бути безпорадним та беззахисним, бачити як ті кого ти любиш страждають. Досить, я не дозволю цьому статись, моє життя сьогодні зміниться."

 Різкий біль, перервав хід думок,  приземлення на гарячий пісок не був таким мягким. Клітка зламалась і тим давала змогу Пенею вийти з неї. Коли він вилазив, ті четверо грабіжників схопили Кюну. Та почали її обшукували, здавалось ніби вони щось шукали  на її тілі. Поблизу не було видно Сарея,  але на томість неподалік від Пенея лежав меч.

-Зарабей, лемундо каскай!!- говорив один з тих чоловіків.

-Каскай? Мереді де муско.- відповів інший.

 Їхня мова була не зрозумілою, але здавалось Пенею що він десь чув цю мову. Часу нема думати про це, йому треба щось придумати, вони можуть нашкодити Кюні.  Підбігши до меча, він схопив його однією рукою.

Та в момент він опинився біля тих злодіїв, швидкість з якою він рухався було тяжко описати. Ті чоловіки не зразу зрозуміли що сталось,  гостре лезо меча пройшло через тіло одного з напарників.  Червона кров потекла на пісок, коли інші зрозуміли що сталось, вони відкинули Кюну в бік і стали готуватись нападати.  Пеней спостерігав за цим, їхні дії були занадто повільними. І через це, опинились вони на землі, кожен з них мав глибоку рану в животі. 

-Що це було тільки що?

 Від такого, Пеней сам був шокований, але коли зробив один крок вперед, Він втратив свідомість, Кюна підбігла до нього та встигла спіймати його. Надиво її друг був тяжким та тримаючи його вона відчувала якусь силу,