"Через 15 днів воно настане, бог Арнес подасть нам свої благодаті. Провідник та сама жертва мають бути біля того храму за день до початку. Та коли почнеться ритуал, бог Арнес подасть нам спасіня. "
Тіло моє все болить, Священник Марзей стоїть над мною та тримає мою руку. Його погляд був переповнений зневагою, люди які спостерігали за цим, веселились та чекали. Коли Марзей почне ритуал.. Мені страшно..
Через деякий час я відчув сильний біль, хтось вдарив мене по спині. Хотілося крикнути, але краще не робити цього. Церемонію не можна було переривати, тим більш я є тим хто повинен стати жертвою. Але я не хотів бути нею, я хочу бути вільним, та жити спокійним життям як інші люди.
-Великий бог Арнес, ми даємо тобі цього раба, ми надіємося що ти приймеш його та врятуєш нас від апостолів смерті!!!
Коли Марзей це сказав, натовп почав ставати на коліна. та хором говорити якусь молитву. Священик підніс до неба синій кинджал та почав пошепки говорити. Пеней ретельно спостерігав за цим, неочікувано Марсей різки замахнувся тим кинджалом. Удар був направлений до руки хлопця, лезо увійшло в шкіру, гострий біль .
-Прийми його!! Прийми його!! Арнес!!- кричав натовп.
Пеней терпів біль, біля нього почали появлятись символи які світилися темно-червоним кольором. Всього появилося 8 символів, які зависли над хлопцем.Кожен з тих символів був унікальним, Марзей вийняв кинджал з руки та лишив глибоку рану. Знаки в той момент перетворились на маленькі сфери, та почали наближатись до тої рани.
-З цих 8 символів, які мають зберегти наші думки, мрії, бажання, ідеї, душу, тіло, наміри, та все що ми отримали від Арнеса!! Хай спасе нас!!- сказав він спокійним голосом та підніс руки до неба.
-Та буде так і ніяк по іншому!!- голосно промовив натовп.
І в той момент сфери різко увійшли в рану, Пеней заціпенів та тіло його стало ніби ватним та легким. Розум його почав мутніти і наступні події він пам'ятав рвано. Перед своїми очима він бачив непроглядну темряву, звуки натовпу почали стихати. Серед цієї темряви почали появлятися 8 дивних фігур. Та почувся шепіт, слова було не розібрати, Пеней просто спостерігав. На мить здалося, що хтось дивиться на нього. Нерозбірливий шепіт почав ставати більш зрозумілим і можна було розібрати про що там шепочуть.
-В них нема можливості, вони марнують свій час.
Голос був дивним та ніби не належав людині, а більш якомусь божественному створінню. Відчувалась якась небезпека, про кого вони говорять. Перебуваючи в трансі Пеней не міг зібратись з думками, та усвідомити що відбувається.
-Вони мають знати, вони мають пам'ятати, вони не забудуть. Часи апостолів настануть, смерть буде ходити по землях Аравенда. До поки не забере всіх та коли землі опустіють.
Голоси говорили одночасно і було важко зрозуміти хто це говорить. На мить Дивні фігури почали яскраво світитися, та в тому світлі можна було побачити постать людини. Але в момент вона змінилась і тепер він бачив якесь дивне створіння яке мало 15 метрів висоти.
-Ти хто?-промовило то створіння до Пенея,
-Мене звати..
Не встиг він договорити як образ створіння розсіявся і темрява щезла. Замінившись на сонячне світло яке світило в очі. Він відчув як підлога труситься, Пеней різко встав, але стукнувся об щось тверде. Протерши очі озирнувся навкруги, він був в клітці. Дивлячись через дерев'яні ґрати, він бачив як повз проходили люди. Клітка знаходилась на великому возику, який хтось тягнув.
-Кюна.
Коли він сказав її ім'я, Пеней наблизився до неї. Але голос в нього був стомлений і ще щось сказати він не міг. Тим часом за цим спостерігав Сарей.
-Проснувся!! ти аж 10 дні спав. Я вже почав злитися на другий день, вважав що ти вмер. Але менше ситим, до того храму ще 4 днів іти.
В своїй манері відповів він, Пеней практично не звертав увагу на нього та його слова.