Блукання

Самотні вулиці вкривалися снігом. Поодинокі перехожі намагалися пошвидше дістатися теплих домівок. Ніхто не звертав увагу на високого худорлявого чоловіка за 30 , одягненого в чорне. Довге чорне волосся спадало на плечі. Риси обличчя трішки загострені. Погляд сіро - зелених очей дужн уважний. Він наче сканер душі. Одразу розумів яка людина перед ним. 

Звали його Валентин Барабаш. У вільний час пропадав в студії звукозапису, що розташовувалися на околиці маленького міста на Львівщині. Це місто було непримітним і сірим. Життя тут наче застигло в своїй німоті. Мешканці боялися висловлювати власну думку та виділятися серед інших. Комусь це передалося від батьків, а хтось набув цього живучи в іншій епосі. 

Звичайні панельні хрущовки приховували в собі цілі історії звичайних душ. За горнятком чаю або кави з цигарками в зубах відбувалися щирі бесіди, знімаючи маски з облич. Вони надто сильно зрослися з нами. Постійно граючи ролі перестаємо розуміти себе самих. Стаємо заручниками роботи, гонитви за грошима і статусом, безглуздих розмов та страху. 

Валентин повільно прогулювався вулицями, намагаючись впіймати натхнення для нової пісні. Він давно змирився з тягою до музики. Лише вона його розуміла й підтримувала в складні періоди. Голі дерева загрозливо хиталися від вітру. Чоловік щільніше закутався в плащ, намагаючись зігрітися. Біля магазинів чувся гул генераторів. Місто жило незважаючи ні на що. Він так не міг і не хотів. 

Зайшовши в кав'ярню замовив собі каву з хот догом. Бариста повільно готувала напій, час від часу кидаючи погляд на дивного відвідувача. Принісши замовлення поцікавилась:

• Що вас сюди занесло? Це маленьке місто.
• Тиша привела мене сюди. - відповів той, попиваючи ароматну каву.

Дівчина знітилася й вернулася за робоче місце. За вікном продовжував падати сніг, замітаючи сліди реальності. 

Валентин прокручував в голові слова, які десь раніше чув. Де саме не міг точно згадати. Щось дуже знайоме було в них. Знайоме до болю, до щему в грудях.

Впоравшись з хот догом він вийшов на вулицю. З автівки, яка кудись вирушила залунала пісня. Чоловіка  наче вдарило струмом. Валентин нарешті зрозумів ким був насправді - останнім героєм, який творить справжнє мистецтво.