На початку лютого, ледве помітною стежкою, над якою вивалися величезні ялинки, йшла дівчинка років десяти.
Цю дівчинку звали Іванка, вона дуже любила грати на фортеп‘яно, хотіла почати танцювати. А ще Іванка дуже-дуже-дуже любить, коли її хвалять за любу, добру і гарну працю. У цього дитя русяве волосся, брови трішки тімніше ніж кольор волосся, гарні карі очі. Вона часто носить біле пальто, а під пальтом кофтинка у клітинку, чорно-білого кольору. Бузкові штанці, а під штанцями колготки молочного кольору. В дівчинки є дві сестри, Оксана і Оленка: про них розповідається далі. А ще всі три сестрички чекають братика. Маму дівчаток, звали Катериною. Ця жінка дуже працьовита, гостинна, трудолюбива, а ще вона дуже сильно любить своїх дівчаток. Тата звали Сергій, він дуже любив свою сім‘ю. Як самий найкращий та дбайливий тато, він доглядав за своїми доньками, за жінкою та майбутнім синочком.