Частина 10

Офіційних гнізд в Фарнеллі було три, близько десятка кровососів в кожному. Більшість – жінки. Вони рідше злітали з котушок через фізіологічні обмеження, які накладало на чоловіків-смоктунів перетворення. Звичайний плин крові в їх організмі зупинявся, і певні приємні аспекти смертного буття ставали доступні лише після ситного обіду. Звичайно, кров продавали в багатьох м’ясних і на будь якій скотобійні, та обжерливість теж погано впливала на вампірську психіку. Тим не менше двоє із трьох «батьків» в місті були чоловіками, і всі, як один – забезпечені скоти. Назбирати грошенят не так важко, коли живеш близько трьох сотень років, і дві із них – в багатому місті. Кажуть, цей трюк придумав славний предок поточного герцога особисто відібравши трьох зрілих вампірів у ворогуючих князів, і дозволивши їм очолити кровосмокчучу общину міста, яке на той час перебувало в фазі самого бурхливого розвитку. До цього кровососи завдавали занадто багато проблем, але новоспечені «батьки» швидко поділили сфери впливу, вимели поганою мітлою чужинців і заснували свої гнізда. Певні лорди-намісники від держави пробували змінити систему, та вона виявилась на диво стійкою і задовольняла як аристократів, так і державну владу.

Хижаки примірили шкіру бізнесменів, меценатів і поціновувачів мистецтва, але природи своєї не змінили, тому в темряві ночі регулярно лилась кров, а коли її ставало занадто багато, святі браття могли і «сповідати» парочку кровососів. Півтора століття тому таким чином змінився батько одного гнізда, і тільки чудо, пополам з підтримкою герцога допомогло втриматись його нащадку.

- Багато таких в місті? – поцікавився я у дівчат. Сам я якось випустив бойових братів із виду. На свій захист скажу, що моя сім’я ніколи набожною не була. Хоча отець Мартін вроді був членом… Як же його… - Коульєри?

- Госпітальерів багато, Десниці є, - сказала Єйлі.

- Вікарій Макс Коульєр, - якщо не помиляюсь, - сказала Фінелла. – Він рік назад у брата порожні вогняні камені для екзорцизму позичав.

- Когось вогняний дух захопив? – запитав я.

- Рік назад в Рапсі пожари були, потім несподівано припинились, - сказала Ейлі.

- По часу співпадає, - підтвердила Фінелла.

- Де він живе? – запитав я.

Дівчата синхронно пожали плечима. Але Фінелла цим не обмежилась.

- Служить в соборі святого Павла, що на межі Рапсі та Старого міста. От його, до речі про кровососів розпитати можеш. Церква точно за ними слідкує Та й з Десницями у нього зв’язки повинні бути.

- Добре, це питання вважаєм закритим. В чому суть конфлікту Гаррі Сміта з Фейрбернами?

- Що за Сміт? – здивувалась Ейлі.

- Гаррі кувалда, - сказала Фін.

- А, він… Так про нього вже рік нічого не чути.

- Тому що мало хто знає. Я від брата чула. Він, схоже, генієм виявився.

- Не дивно, після того, як він Джеймсу зір повернув, - сказала Ейлі. – Хоча по репутації і не скажеш.

- Що за репутація, - не стримав я цікавості.

- Він багато зубів вибав. Буквально.

- Років сім тому, тільки влаштувавшись в Фарнеллі, Гаррі не справляв якогось враження, - пояснила Фінелла. – Прямо як ти… Ба гірше, про манери він не чув. Давно немолодий селюк без титула, зв’язків і грошей, готовий працювати за гроші. Але чародій є чародій і робота для нього завжди знайдеться. Він штампував простенькі артефакти, призивав духів, відлякував духів, ставив захисні бар’єри на будинки, варив зілля і трохи врачував. Спочатку його не сприйняли всерйоз, але як тільки до Гаррі почали звертатись заможні клієнти, конкуренти постарались його прижати. Ось тут зуби й полетіли. Я вже говорила про його манери?

- Так конфлікт з Фейрбернами…

- Ні! Фейрберни – вища ліга. Клієнти у них виключно заможні. Еліта. Тобі про репутацію чи зразу в суть конфлікту?

- Спочатку про репутацію. – Цікаво же в кого я на ніч зупинявся. Зустріч, звичайно, Гаррі влаштував моторошну, але пізніше виявився чоловіком розумним і доволі товариським.

- Після конкурентів був кримінал, з пропозицією протекції. Чи відмітились вампіри – я не знаю, але після кількох гарячих сутичок Гаррі потрапив до каталажки де на нього вийшли люди деКампа.

- Це…?

- Лорд-намісник. І він запропонував розшукати м’ясника Смаглер-бей. Там вічно твориться всяка бісовщина, але той вовкулака реально злетів з котушок.

Я тільки хмикнув. Рідня часто брала замовлення на вовкулак. Лікантропія – страшна хвороба, вражаюча духовне серце, міняюча тонке та фізичне тіла і розум носія. З вампірами справа схожа, але там змін зазнає джерело стихій, і силу вони набирають набагато повільніше, можливо саме тому їм дах зносить не так часто. Кровососи майстрами стають років під триста, а вовкулак, на сильних серцях років за десять уже може скласти їм конкуренцію.

- Гаррі його вистежив, - сказала Фінелла, - і розплющив. Буквально. ДеКамп вибив йому лицарський титул, а маєток він уже сам купив.

- Як його взагалі продали? – запитав я, - якщо там вузол був.

Вузлом називали перетин мінімум трьох лей-ліній, магічних жил планети. Нові місця сили створювались на їх основі. Старіші місця сили, що утворились природнім шляхом, могли стояти на перетині і більшої кількості ліній. Древні камені стояли на вузлі із семи лей-ліній. А Королівське джерело в столиці – на тринадцяти. В Бреморському лісі три із п’яти місць були природніми, і ще два предки відкривали самі. Лисий пагорб, місце сили блискавки, був наймолодшим – всього півтори сотні років.

- Не було там вузлів, - посміхнулась Фінелла. – В сусідніх кварталах було три перетини, непридатні до відкриття. Гаррі стягнув їх до себе.

- Тобто!? Це взагалі можливо? – Я знаю, що лей-лінії не стабільні, з часом вони можуть зміщуватись в просторі, буквально перенаправляючись в інше місце сили. Знаю, що місця сили закриваються, але ніде не зустрічав інформації про те, що процесом можна керувати.

- Я теж про таке не чула, тим не менш, він це зробив.