Лукас

Зараз мій характер мало не зруйнував мої стосунки з сестрою. Каталіна лише нещодавно приїхала до нас, і я, як і всі інші, був неймовірно щасливий, що ми нарешті познайомилися з донькою Діани та Самаеля. Вона тепер частина нашої родини, і для нас це найголовніше. Я навіть не міг уявити, що мої дії чи слова можуть так сильно її зачепити, хоча мама ще раніше попереджала мене про це.

Просто вдома всі вже звикли до моїх звичок, до моєї суворості і навіть до моєї похмурості, тому я поводився, як завжди. Інколи бути єдиним чорним чаклуном у родині було важко: ніхто не міг по-справжньому зрозуміти, що це означає, кожного дня боротися з власним я, контролювати магію, тримати емоції в узді, не дозволяти собі слабкості.

Я дуже любив свою родину і щиро радів приїзду Каталіни. Та я не можу уявити, як важко доводиться їй. Вона опинилася в новому світі, повному таємниць і магії, і на її плечі звалилося так багато — стільки випробувань, про які звичайні метаморфи навіть не підозрюють. Дівчина не знала, що її рідні батьки загинули, захищаючи її, і тепер їй доводиться переживати це все, відчувати втрату і одночасно навчатися контролювати магію, яка їй тільки що відкрилася. А ще вона мусить звикати до життя в родинному маєтку, де панує давня традиція, магія і сувора дисципліна.

Для мене чарівництво завжди було чимось природним. Ми з дитинства вчилися його контролювати, відточували майстерність і розвивали силу. Важко навіть уявити життя без магії, без відчуття, що вона живе в тобі, підпорядковується тобі, дає можливості і водночас накладає обов’язки.

Та для метаморфів усе було інакше. Вони живуть іншими законами: перетворення на тварин, інстинкти, фізична сила і витривалість — це їхнє поле бою. Чари часто залишаються для них чужими, неприродними, важкими для розуміння. Лише дракони — і тут я бачив у Каталіні щось особливе — існували на межі двох світів, поєднуючи магію та природні здібності.

Я бачив у ній величезний потенціал, особливо магію води. Це було очевидно навіть для мене, хоча я завжди намагався залишатися стриманим. Сила, яка тече в її жилах, явно походить від Діани — однієї з найсильніших чаклунок за всю історію нашого роду. Це не могло пройти безслідно: кров чаклунів залишає відбиток навіть на найнесподіваніших поколіннях. І тепер моя задача — допомогти Каталіні навчитися керувати своєю стихією, зрозуміти власні обмеження та сильні сторони.

Так вже склалося, що раніше я піклувався про двох братів, сестру та Ерін, а тепер ця відповідальність зросла ще й до Каталіни. І хоча це непросто, я сприймаю це як обов’язок і як честь. Вона отримала не лише правду про своє походження, а й міцну підтримку від нас усіх. Я мушу бути поруч, допомогти їй, якщо щось піде не так, навчити тримати магію під контролем і не дозволяти страху чи паніці керувати нею.

Каталіна — не просто наша нова родичка. Вона — символ того, що наш рід живий, що спадкоємці стародавньої сили ще існують, і що магія, яку ми так довго берегли, тепер має продовження. Її сила може стати опорою для нас усіх, якщо вона навчиться не боятися і довіряти своїй власній сутності. І хоча мені інколи важко стримувати свій характер і терпіння, я роблю це заради неї. Я спробую бути підтримкою, наставником і захисником, щоб вона могла розкривати свої здібності і не зламатися під тиском нових обставин.

Я знаю, що нас чекають труднощі. Не можна просто відпустити Каталіну в світ без підготовки — він небезпечний, повний ворогів, пасток і магії, яку вона ще не розуміє. І все ж зараз головне — дати їй відчути, що вона не самотня. Що ми всі поруч. І навіть якщо я буваю суворий, іноді різкий і впертий, це не означає, що я не ціную її присутність. Навпаки, я готовий зробити все, щоб вона впоралася, щоб відчула силу своєї крові і навчилася керувати своєю стихією.

Я спостерігаю, як Каталіна намагається впоратися з хвилею емоцій, які накривають її щодня. І знаю: ми дамо їй час, ми допоможемо їй встати на ноги. Зараз вона потребує не лише знань і сили, а й віри в себе. І моя місія — переконатися, що у неї ця віра буде, навіть якщо на шляху зустрінуться труднощі, сумніви та страх.

Так вже склалося, що тепер я відповідаю не лише за себе і свою сім’ю, а й за Каталіну. І це робить мене сильнішим. Адже допомагаючи їй, я допомагаю зберегти спадок наших батьків, магію, яку вони нам залишили, і наш рід. Ми всі разом, і тепер я маю всі ресурси, щоб зробити так, аби Каталіна відчула, що належить до нас, що вона частина сім’ї, і що разом ми здатні подолати будь-які випробування.

Її сила тільки починає прокидатися, її навички ще не досконалі, і шлях попереду довгий. Але я знаю одне — я буду поруч. І незалежно від того, що станеться, Каталіна завжди зможе розраховувати на мене. Так вже вийшло, що ця дівчина стала частиною нашого життя, нашої родини, і тепер ми зробимо все, щоб вона зростала, навчалася і впевнено крокувала вперед, знаючи, що поруч є той, хто завжди підтримає її і допоможе впоратися з будь-якими труднощами.

Вона отримала не лише правду про себе, а й міцний щит підтримки, і я готовий бути цим щитом, поки вона не навчиться стояти на власних ногах. І це дає надію на майбутнє, на майбутні перемоги і на те, що родина залишиться непохитною, сильнішою, ніж будь-які труднощі.