Епілог

Ліліт чекала вже кілька годин в стінах школи фей, адже ще так і не отримала відповіді чи зарахована вона сюди. З одного боку місце їй гарантовано, адже вона принцеса темного народу. Але от який факультет дістанеться. А їх всього три: цілителі, протектори та домініони. Однак в дівчини досі немає крил, і це може стати суттєвою проблемою. Це неабияк хвилювало юну фею. А раптом вона тут не приживеться та не знайде друзів? Стільки хвилювань, і Ліліт нічого не могла з цим поробити. 

- Хвилюєшся? - поруч з принцесою присіла дівчина. 

Вона була досить гарною, з довгим рожевим волоссям та яскравими зеленими очима. Фея природи, одразу ж зрозуміла Ліліт. Принцеса мала особливий талант, який рідко комусь показувала. І саме завдяки ньому мала можливість дізнатися, хто саме перед нею. Проте вона не знала, що відповісти, адже не знала, як на неї відреагують.

- Звичайно, сьогодні ж стануть відомі списки. - просто сказала Ліліт. 

- Не бійся, ти вступиш сюди, як і я. До речі моє ім'я Колет. - вона простягнула мені руку. - А от ти можеш не представлятися. Я знаю, що ти Ліліт, принцеса темних ельфів. Безкрила фея. 

- І тебе це не хвилює? - здивувалася вона.

- А має? Як на мене це прикольно. - посміхнулася Колет. - Сподіваюся, ми вчитимося на одній спеціальності. Я би не проти продовжити спілкування. А зараз побіжу, а то моя мама чекає на мене. До зустрічі, Ліліт.

- До зустрічі. - кинула я.

Ця дівчина була досить цікавою. Зазвичай феї не особо хочуть зі мною спілкуватися. Однак зараз все інакше. Невже мені таки вдасться знайти місце в цій школі?