Останній дракон

Адам

Мені завжди здавалося, що Академія метаморфів має бути найбезпечнішим місцем у всьому світі. Все ж, кому прийде в голову нападати туди, де зібралося стільки воїнів. От тільки хто би міг подумати, що ми можемо померти як в стінах Академії, так і за її межами. Особливо коли в них тепер повний комплект драконів, як каже Алекс, і вони можуть відправити нас на будь-яке завдання. 

Та чомусь я хвилювався не за себе. Мене більше турбувало те, що вони можуть зашкодити Каталіні. І я сам не розумів, що зі мною таке відбувається. Я ще ніколи такого не відчував по відношенню до іншої дівчини. Мені хотілося турбуватися про неї, оберігати. Та я був ладен вбити того Дрейка, коли він цілував її. Невже це справжні почуття? 

Може саме через них я і кинувся її захищати від того, що може очікувати на Каталіну в печері. І якщо минулого разу це вийшло випадково, то тепер я і справді не хотів лишати її саму. Що ж таке відбувається? 

 І що тепер буде далі? 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше