Я знав, що Каталіна зараз в своєму маєтку. І хоч до кінця не міг цього зрозуміти, та намагався її підтримати. Напевно вона справді відчувала себе там на своєму місці. Ще би, це дім, де вона народилася. Саме це змушує і мене постійно повертатися в резиденцію Варгасів. Щось ніби кличе мене. А сестра ж завжди відчувала себе ніби не там, вона відчувала, що її місце не в цій родині. І тепер все лише підтвердилося.
Однак я і уявити не міг, як вона може ночувати там. Ні, я бачив, що одну кімнату вона таки відновила за допомогою магії Мералісів, проте це все ж той страшний будинок. Ніхто не знає, які небезпеки він може приховувати в собі. Але Каталіна відчувала себе там цілком затишно. Принаймні це не надовго. Вже завтра вона повертається до родичів, а за кілька днів приїде й до нас. Чесно, я дуже скучив за своєю молодшою сестричкою. Вже цікаво побачити чого ж вона навчилася.
Але зараз я мав справи. Про це не знають інші, та я вже кілька років займаюся розслідуванням смерті мого дядька Самаеля та його дружини Діани. Занадто багато незрозумілого в цій історії. І якось Варгаси досить швидко забули про нього. Ні, можна було б списати на те, що вони відмовилися від нього. Проте формально Самаель все ще був частиною родини, і це не лишили би просто так. Щось тут не збігається.
І я маю дізнатися правду...