Каталіна просто не могла бачити чорного дракона, бо їх вже досить давно не існує. Якщо б залишалося хоч одне створіння в якомусь зі світів, я би це обов'язково відчув. Долина Драконів завжди повідомляла про переміщення кожного дракона, і жодне не могло зникнути непоміченим. Проте цього разу щось було не так. Століття, проведені тут, дозволили мені добре вивчити всі тонкощі долини, але ця ситуація виходила за межі моїх знань. І в дечому мені все ще допомагали священні писання, що зберігалися з часів засновників.
Магія цього виду була неймовірно потужною, але водночас непередбачуваною. Століттями люди намагалися дослідити сутність драконів і приборкати їхню магію, проте безрезультатно. Всі спроби виявлялися марними, адже магія драконів завжди мала власну волю. Можливо, ми й не могли навіть припустити, на що вони здатні. І саме через це мені треба було перевірити особливості цього явища.
Хоч я і був хранителем Долини Драконів, інколи навіть для мене ці істоти залишалися загадкою. Я пам’ятав, як Марселія та Рія володіли магією, здатною поєднуватися зі стихією настільки, що вони ставали єдиним цілим зі світом, який оточував їх. Та ті часи давно минули, і сучасні дракони були іншими, хоча не менш небезпечними.
Я подумки прикликав Книгу Таїнств — артефакт, що містив найдавніші знання про нашу землю і всіх її мешканців. Вона була зачарованою, і лише деякі могли доторкнутися до її сторінок без небезпеки. І навіть для мене Книга залишалася потужним інструментом, до якого я звертався рідко, адже вона не прощала легковажності.
Але цього разу вона дійсно знала відповідь. Книга могла відкрити будь-яку таємницю, і тепер вона шепотіла мені про останнього чорного дракона. За легендою, ці створіння вважалися вимерлими, але, виявляється, останній представник все ще існував, просто майстерно переховувався. Я відчував його присутність лише на рівні слабких хвиль магії, і це лише посилювало моє занепокоєння.
Кожен дракон мусив обрати собі наступника, бо їхнє життя обмежувалося величезною кількістю накопиченої магії. Без передачі сутності вони ставали слабкими, а їхня сила — марною. Колись чорні дракони були могутнішими за інших, та з появою метаморфів баланс змінився. Тепер кожен дракон був залежним від того, щоб знайти спадкоємця, передати свою енергію, але цей — не піддавався правилам.
Я сумнівався: чи справді він існує? І якщо так, чому я його не відчуваю? Долина драконів завжди сповіщала мене про появу потужних істот, і цього разу нічого не відбувалося. Всі мої знання й досвід не пояснювали цього феномену. Мене охопило дивне передчуття, ніби на горизонті визріває щось небезпечне.
Я довіряв словам Каталіни. Їй просто немає сенсу було мені брехати, і я відчував її щирість. Вона справді бачила чорного дракона — це точно не була ілюзія. Але моя інтуїція кричала про небезпеку. Я відчував, що щось наближається, і не міг передбачити його мотивів або сили.
Невже скоро Долині Драконів доведеться вийти з тіні? Ні, я сподівався, що цього не станеться. Світ ще не готовий до того, що відбувається зараз. Поява настільки потужного дракона могла спровокувати ланцюг подій, наслідки яких передбачити було неможливо. Навіть мене, хранителя, це лякало.
Я відчув, як тремтіння магії проходить крізь землю, немов сам ґрунт передчував неминуче. Моє серце прискорилося, і я подумав, що час діяти настав. Книга Таїнств дала мені знання, але діяти треба було швидко. Чорний дракон був не просто міфом — він був реальністю, яку неможливо ігнорувати. І я знав: перші кроки у взаємодії з ним визначать долю Долини і, можливо, всього світу.
Я занурився у магію книги, намагаючись відчути будь-який сигнал, будь-який слід, що допоміг би знайти дракона. Але чим більше я концентрувався, тим ясніше розумів: це не просто зустріч із могутньою істотою. Це випробування, на яке я поки що не був готовий. Та відступати неможливо. Долина чекала мене, а я був її хранителем, і обов’язок вимагав діяти.
Я підняв очі і подумки прошепотів: «Як би там не було, я знайду істину». І в тиші долини ледь чутно відлунювала відповідь — відлуння сили, яку ще ніхто не бачив, сили, здатної перевернути все, що я знав.