Коротка історична довідка Кременця (21 століття):
2019 – у Кременці народився видатний український вчений, математик, винахідних О. О. Шевчеко.
2039 – місто активно розвивається. Воно поступово стає культурним та освітнім центром Тернопільської області.
2045 – О. О. Шевчеко розробляє та запатентовує пілотну версію унікального телепортаційного пристрою.
2055 – у Кременці проживає уже близько 500 тисяч людей. За сприяння Шевчеко відкривається унікальний для всього світу Національний університет переміщення об’єкту у просторі. Він приймає студентів з будь-якої точки планети.
2096 – Шевчеко та його асистент Барановський О. Г. тестуючи новітній Телепорт Ш100 випадково відкривають прохід в іншій світ.
2100 – в місті проживає уже більше 10 мільйонів людей.
Андре сів у свій аерокар і піднявся над панорамою центральної частини міста. Поруч височіла гора Бона (вона століттями носила цю назву, хоч руїн замку давно вже не було). А на її вершині розташовувався новітній термінал телепорту Ш100. Надміцне скло і металеві матеріали використовувалися при його будівництві. Здалеку термінал виглядав, як куля, яка стирчить з гори і хоче вистрілити в небесну блакить.
Чоловік озирнувся навкруги: автономні висотні будинки, до сотні поверхів. В деяких люди могли жити все життя, не покидаючи їх. Адже там було усе необхідне: робота, лікарні, відпочинок.
Шевчеко привніс не тільки в Кременець великі гроші, а й на територію усієї України. Завдяки цьому вона відбудувалась після російсько-української війни. І за певний час увірвалась в п’ятірку держав світу з найстабільнішою економікою.
Ш100. Такий термінал був унікальним і єдиним. За час, який пройшов від моменту відкриття великого вченого, по світу побудували безліч телепортів. Як мінімум, кожна столиця мала один. Багатші країни мали їх декілька. Але ні в кого не було такого гіганта. Україна і зараз контролювала увесь телепортаційний пасажиропотік. А центром цього керування є університет імені Шевчека. А центром університету є Ш100.
Професор створив приватну корпорацію, але він хотів розбудувати свою країну. Тому просто так віддавав 50% усіх прибутків державі, що і вивело її за короткий час на такий високий економічний та не тільки рівень.
Андре у свої 24 володів 34% компанії. Прадід його дуже сильно любив. І вважав своїм наслідником.
Після його смерті, у віці 90 років, дослідження нових світів продовжилося. Але за той час, відколи було відкрито перший прохід у новий світ, науковці не надто сильно просунулися в цьому плані.
Спочатку відправляли лише кваліфікованих людей, розумних. Але після того, як вони почали масово не повертатися, то керівництво змінило свій вектор руху. Тепер, за бажанням, будь-хто мав можливість записатися в подорож у інший світ.
Станом на 2119 рік – відомо проходи у 8 інших світів. Тільки з трьох люди стабільно поверталися. А з інших ніколи.
При смерті прадід розповідав 14-річному Андре, що телепортація можлива стала на Землі, бо йому хтось допоміг. Він не знав рішення проблеми, але в один момент його наче осяяло і він повернув в протилежний бік, в якому рухалися усі науковці того часу. Ніхто не міг такого передбачити, але йому вдалося.
Допомогти могли тільки якісь інші розумні істоти. У жодному із світів, звідки поверталися люди, вони не знаходили ознак життя.
З роздумів його вивів інший аерокар, який завис за декілька метрів.