Розділ 2 "Подвійні перегони"

В голові Вільяма думки гуділи майже так само гучно, як і мотор С 64.  Все так само проносилось перед їхніми очима. настрій обох значно погіршився, зате далі сталася подія, від якої обоє братів, здавалося очуняли, адже їхній скутер щойно на шаленій швидкості обігнало безколісне та дороге, червоне та блискуче авто. Ця нечуваність розлютила Вільяма не менше, ніж Сема:

– Якого біса щойно сталося?! – закричав Сем.

– Слухай, а чи не порушують вони Правила дорожнього руху?

– Мені здається що так! – в роздратованому тоні заявив брат. Обоє перезирнулися і за 5 секунд їм вдалося узгодити план наступних дій. С 64 почав активно набирати швидкість і менш ніж за хвилину наздогнав багатіїв. Ще трохи і у Сема вийшло б повернути своє місце на дорозі, та водій червоного авто виявився не таким простодушним, щоб просто залишити свою траєкторію незмінною. Скутер Сема вийшов на зустрічну смугу, яка тільки-но звільнилася, і почав обганяти червоне авто, яке також вийшло на зустрічну і заступило трасу для відважного водія старенького, але досі придатного С 64. Швидкість обох транспортних засобів була однаковою і вже сягала 300 км/год. Наші відчайдухи не здавалися і, таки могли їхати з такою небезпечною швидкістю, на додачу порушуючи всі прописні і нерописні правила, досить довго, але на зустрічній смузі ситуація неочікувано змінилася. Просто на них летіла величезна фура і до того ж ще й везла пальне. На чолі Сема майже одразу виступив піт, і якщо б хтось зараз доторкнувся до його лоба то подумав би, щоб опустив руку у калюжу. Несамовитий погляд дивився просто вперед, зелені очі бігали, неначе у тигра, який бачить здобич, й не може її спіймати. Та якби там не було, він виявився вправним водієм, і знову повернувся на свою смугу. Аж тут в голові у нього з'явилася шалена думка просто зараз обігнати червоне Ferrari, доки воно знаходиться не на своєму боці траси. Ця думка спала майже раптово, тому і її  виконання відбулося блискавично. C64 набрав свою максимальну швидкість, тобто 400 км/год, і всього за декілька секунд випередив Ferrari і вирвався вперед. Водії машин, що їхали позаду гонщиків з напругою спостерігали за сценою, яку бачили, втім коли Сем повернувся на потрібну йому смугу вони одразу ж наздогнали його, і місця на смузі для ще однієї машини вже не залишилося. Ситуація для водія червоної автівки виявилася критичною, хоча це вже не хвилювало Сема. Він летів вперед із обличчям переможця. За долю секунди біля них пролетіла фура, водій якої з жахом натиснув на гудок. Звук був дуже гучний, і Вільям вирішив повернутися, щоб подивитися, що коїться. Можна лише уявити здивування, страх і напругу молодшого брата, коли він побачив наслідки їхніх необережний дій. Гіршого просто складно було уявити, але долі вже неможливо було виправити. Вибух, що стався у секунду зіткнення був такої сили, що разом із фурою і Ferrari, з траси вниз просто донизу злетіло ще п'ять автівок. Обличчя Вільяма нагадувало лице приреченого на смерть. Сем теж не стримався і поглянув назад, після чого його щасливе посмішка перетворилася на шалену гримасу, а його нога автоматично знову натиснула на педаль, від чого швидкість скутера знову почала рости. Десятьма секундами пізніже на тій ділянці дорозі, де сталося катастрофа увімкнулися сирени. Голос, який промовляв до братів по нещастю казав наступне: “Просимо зупинитися водія скутера це С64, а також всіх інших учасників дорожнього руху. Сталася дорожньо-транспортна пригода”

 Та якби ви не знали характер Сема то подумали б, що цей, відчайдух просто зупиниться, проте він був не з тих, щоб просто здатися і потрапити у руки поліції. Тому, незважаючи ні на що, він зробив поворот направо і почав рухатися по Грей Стріт.

– О ні… Схоже, що це через нас! Але який же бовдур той водій, що просто обігнав нас, а потім не дав нам обігнати їх! –  розпач Сема відчувався через тон його голосу, і на секунду Вільяму здалося ніби старший просто зупиниться і здасть їх обох в руки закону. Проте вже через секунду на обличчі гонщика з'явилася нова гримаса. З одного боку вона була страшною і трохи дивною, з іншого ж рішучою і навіть нестримною. Вже хвилиною пізніше поліція почала діяти. На нещастя друзів цей інцидент стався недалеко від Відділу Сил Правоохорони, тому довго чекати не довелося. Звуки поліцейських вже чув увесь центр міста, виття їхньої сирени було линуло аж на 3 кілометри від неї самої! Вільям уважно слідкував за всім, що коїлося навколо них, тож зміг вчасно повідомити брата про нові неприємності. 

– Виходить почалася нова погоня! – з іронією в голосі підморгнув Вільям, – ми вибралися з однієї, мусимо виберемо і з цієї, та якщо нас схоплять ти хоч розумієш те, що ти накоїв? Можливо, там загинуло купа людей, а ти просто тікаєш?!

–Може, й так, проте якщо нас схоплять, то у нас точно будуть непереливки! І, крім того, коли я натиснув на педалі, я вже помножив всі наші шанси на виправдання на нуль!

Грейс Стріт закінчувалася виходом на величезний майдан, який нагадував залізну платформу на висоті 30 метрів із чудовим краєвидом на місто. Тому для  наших водіїв залишалося всього 2 варіанти куди рухатися: або на Ліверпульський бульвар, або на Площу Свободи. Щоправда обидва шляхи відходу вже були перекриті і Вільям щойно про це дізнався від GPT 18, схвильовано попередивши напарника.

– Ми в пастці! Вони вже подбали про наше захоплення, тож якщо ти щось не придумаєш, то все закінчиться дуже швидко! – на цей раз із голосу Вільяма було зрозуміло, що ситуація почала набувати критичних рамок. У головах втікачів вже мимоволі з'явилися думка про поразку, але обоє вже вкотре за цей шалений день відкинули її. Сем за секунду прокручував десятки планів порятунку, проте жоден з них не був безпечним, через що він був змушений діяти кардинально і справді небезпечно.