Порятунок або ж кохання в перший день

Це був Ваня. Ні! Якщо він зараз підійде, то всі ці знущання будуть зі мною до кінця школи, а може навіть університету! Як ви розумієте, я й справді нічого не боюсь, бо захищаючи сестру змогла зрозуміти, що нічого страшного немає в тому, щоб дати здачу. Але в деякі моменти й справді, потрібна поруч людина, яка буде надавати тобі цю силу. Після нашого віддалення з сестрою я ставала все менш безстрашною.
-Мері, все звісно розумію, але тримати в страху всіх дівчат, з якими я підтримую спілкування - це занадто! Невже ти думаєш, що я кохаю тебе такою!? Що ти взагалі в моєму вкусі? НІ!-нервово сказав хлопець, підійшов, взявши мене за руку пішов.
Що? Куди ми йдемо? Енн не встигла показати мені всю школу, тому я не могла зорієнтуватися.

ВІД ЛИЦЯ ВАНІ
Вона така гарна... Пощастило, що ми з нею в одній класі. Бідна, напевно дуже зараз переживає.
-Куди ми йдемо?-нервово запитала Майя.-Сподіваюсь, ти не маніяк який хоче мене вкрасти, хаха.
-Ти що, з тобою я б так ніколи не вчинив.-відповів я. Її руки тряслись, тому я вирішив обійняти її.
-Що ти робиш?!-перелякано викрикнула.
-Я лиш хочу тебе обійняти, заспокойся. Якщо чесно, ти дуже гарна. І... Я не вірю в кохання з першого погляду, але ти дуже подобаєшся мені...
-Що?! Я? Тобі? Дуже смішний жарт, хаха.

ВІД ЛИЦЯ МАЙЇ.

Що? Я ? Чому? Я справді була налякана, здавалось, що моє сердце так і рветься вискочити з грудей! Він теж подобається мені, але чи потрібна йому така дівчина? Він, найпопулярніший хлопець зі школи, а я - лише проста закохана "мала". Ні! Так не може бути!
-Вибач, але я не зможу відповісти тобі взаємністю...-сказала я, та швидко пішла від нього.

Перший шкільний день промайнув швидко. Енн й справді дуже хороша подруга. Ми домовились зустрітись завтра та погуляти, щоб вона показала мені наш район. Звичайно я погодилась! Це був хороший шанс відволіктись від думок про нього та не бачити свою сестру...

Не знаю чому, але з раннього дитинства я любила безтурботно гуляти та ні про що не думати. Але з Енн ця прогцлянка стала набагато веселішою!

-Майю, вибач, але мені вже треба йти додому.

-Чому так рано, тільки 18 година,-здивовано відповіла я.

-Взагалі-то, вже десята...Загулялись ми з тобою. Якщо хояеш, то йди до мене на ночівлю. Моєї мами сьогодні не буде, а я людина-параноїк, дуже боюсь залишатись сама,-поділилась своєю фобією подруга.

-Так, звичайно!-погодилась я. Не хотілось повертатись до дому. А який сенс? Зараз "сестра" розповість мамі якісь дурниці і вина буду я.-Але чому ти не боїшся, що я - це маньяк?-почала пугати Енн, роблячи "страшні" вирази обличчя.

-Майя, перестань!-сміючись відкликнулась подруга, бо виходило не страшно, а смішно.

-Добре, добре. Тільки почекай мене будь ласка біля будинку, я речі швидко зберу.

Не знаю чому, але з раннього дитинства я любила безтурботно гуляти та ні про що не думати. Але з Енн ця прогулянка стала набагато веселішою!

-Майю, вибач, але мені вже треба йти додому.

-Чому так рано, тільки 18 година,-здивовано запитала я.

-Взагалі-то вже десята... Загулялись ми з тобою... Якщо хочеш, то йди до мене на ночівлю. Моєї мами сьогодні не буде в дому, а я людина-параноїк, дуже боюсь бути одна.-поділилась своєю проблемою подруга.

-Агов, так це ж супер ідея! Дякую за запрошення. Звичайно я згодна.-погодилась з радістю я. Не хотілось повертатись. А який сенс? Зараз "улюблена" сестра розповість мамі якісь дурниці, а вина буде хто? Звичайно Майя!-А чому ти не боїшся, що я - це маньяк? - почала залякувати Енн, роблячи "страшні" вирази обличчя.

-Майя, досить вже!-сміючись відкликалась подруга, бо виходило не страшно, а смішно.

-Добре, добре. Тільки почекай мене будь ласка біля будинку, я постараюсь як найшвидше зібрати речі.

   Любі читачі, якщо вам сподобалась моя книга, дайте про це знати в коментарях, та підпишіться на мене(або ж додайте книгу в "бібліотеку"), щоб не пропускати нові глави. Таким чином ми будемо продвигати молодих читачів. Дякую, що дочитали аж до цього момента, гарного вам дня!💗