Останній день літа

Останній літній день... Або ж дев'ята година ранку.
-Люба, доброго ранку!-в кімнату зайшла мама. Відразу почувся запах приготованих млинців.-Сонце вже вийшло, тому прокидайся!
-Ну ще п'ять хвилин...-не дуже охоче відкриваю очі.-Останній день літа, гріх не виспатись!
-Добре, тоді я віддам всі млинці Ксюші і на закупи теж ми разом з нею поїдимо.
-Мам.. ОК, я встаю!-відповідаю. Мама виходить з кімнати, щоб дати мені змогу зібратись.
Швидко вдягаюсь. Знаючи її, вона з'їсть все за незліченні хвилини! Доречі, Ксюша, або просто Ксю - моя молодша сестра близнюк. Ми завжди відрізнялись з нею. Багато хто, не любить своїх молодших сестер або ж братів, тож, наш випадок не був винятком. 
-О, наша сова встала! Пізно сестричка. Я вже все з'їла.-"доброзичливо" привіталась Ксю, трохи з насмішкою.
-А то я сліпа і нічого не бачу!-прошипіла на сістр та сіла швидко їсти. Цій гадюкі і справді нічого не завадить! 

 

День підходив обіду. Було дуже сумно. По скільки ми переїхали тільки місяць назад, то жадних знайомих в цьому містечку не було.
-Майка, Ксю! Збирайтесь! Їдемо на закупи!
О так! Закупи - це найулюбленіша і єдина річ, в якій ми схожі з моєю близнючкою ! На дворі було жарко, тому довелось вдягти білу коротку футболку, або ж по іншому топ, та облягаючі шорти. З раннього дитинства я займалась спортом, тому мені не було проблемою вдягти обтягуючий одяг, це тільки підкреслювало мою фігуру. В цілому, я ніколи не комплексувала о своїй зовнішності. Довге красиве біле волосся до колін, при усмішці ямочки, як ви вже зрозуміли, худа талія, та довгі ноги. Хоч ми і близнюки, але моя сестра і в цьому була різна. Посічене каштанове волосся яке звисало трохи нижче плечей, на обличчі багато прищів(перехідний вік, який пройшов мене), але не можна сказати, що вона була товста. . Вона була такою ж як я. Просто завжди заздрила. В дитинстві ми дуже любили один одну, однак все почалось з п'ятого класу. Хлопці дуже не любили Ксю, тому доводилось захищати її. Після таких знущань, вона намагалась старатись бути краще мене. Оцінки 7-8 переросли в 10-11, також дівчина перешла на строгу дієту. Думаєте це припинилось? Звичайно ні. Діти не розуміли, що роблять боляче іншій людині. Я завжди підтримувала Ксю, говорила, щоб не звертала уваги. На мої спроби підтримки була тільки одна відповідь: "Тобі цього ніколи не зрозуміти. Відстань.". Мої відносини з сестрою все більш ставали холодними, поки зовсім не зійшли на нуль.

-Мамо, куди ми їдемо?-здивовано питаю, хоч ми й недавно тут живемо, але дорогу до магазину я знаю добре.
-Так і справді!-"підключилась" Ксю.
-А я вже влаштувала вас в школу!? Дівчата, вмикайте мізки хоча ж трохи! А ще, дивіться по сторонам, може тоді ви побачите, що я вже заїзджаю на парковку, і будівля справа - ваша нова школа.
   Вона була дуже великою! 4 поверхи ! Я ніколи не бачила такої. Цікаво, чи є тут бібліотека... 
-Ауч! Ой, вибачте будь ласка! Справді не хотіла!-ні! я врізалась в когось. Було дуже страшно і соромно підняти очі та подивитись, хто це.
-Все добре, але наступного разу дивись будь ласка в перед. Хей, а ти новенька в нашій школі. Ну що ж, пртємно познайомитись, я Ваня учень 10-А. Дівчино, привітайся хоча ж зі мною.
-М.мене з.звати Майя.- Ледве промовила я. Підняла очі, і... Ідеальний хлопець... Каштанові волоси, при усмішці ямочки, накачене тіло... Мрія кожної дівчини. Але в його очах я бачила, що можливо, це мій майбутній друг.-Мені 15. Буду рада бути в твоєму класі.
-Ну що ж, гарнюня, бувай. До зустрічі завтра. І так, пам'ятай, якщо тебе хтось буде ображати, піди в "Шкільне місце", я часто проводжу свій вільний час на перервах саме там.
-Дякую! Допобачення!
Він неймовірний... Чи вірю я в кохання з першого погляду? Ні! Але зараз, то вже напевно так...