Останній день
Тринадцять років лише раз
*Через 7 місяців*
– Де наш іменинник?
– Мамо! Я ж не хотів святкувати!
– Тринадцять років виповнюється не щодня! ТА й ми ж не святкуємо. Ми так, привітати вирішили!
– Тату! Ти ж був в командировці!
– Як я міг пропустити день народження сина!Тай хто тобі подарує ці справжні парні палаші?
– Це мені?
– Звичайно! Ти ж сьогодні іменинник! До речі, а де Джонні?
– Він сказав, що має якісь справи. Має бути через кілька хвилин.
– Не мене чекаєте?– до кімнати зазирнула кудлата голова Джонні.– Де мій любий братик? Дивись, що я для тебе знайшов.– у руках хлопця була чимала коробка. Звідти висунулась голова.
– Це ж птеродактиль! – скрикнув Люк.
І дійсно, в коробці був маленький птеродактиль. Його чорні очі роздивлялися все навкруги. Мама від такого ввійшла в ступор.
– Його звати Вуйко! Доведеться доглядати, зате ні в кого не має такого!
– Дякую!
– Так, ходімо до столу!– вийшла зі ступору мама, і всі пішли у вітальню.
#2378 в Молодіжна проза
#971 в Підліткова проза
Відредаговано: 04.02.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
