Останній дарунок лісового духу

Глава 13

Глава 13

 

Мавка не вірила власним вухам. Слова Кіри і те, як хитро вона зиркала в її очі, сильно збентежили Лауру. Ні, цього просто не може бути. Арсеній дійсно від самого початку поводив себе досить щиро, дружньо, ставився з прихильністю, але мавка не помічала там захоплення нею, як жінкою. Жінкою… Так дивно називати себе так. Здавалося б, Лаура і зовні, і в поведінці, навіть у смакових пріоритетах стала дуже схожою на людей, за маленьким виключенням наявності магічних сил, але підозри лікаря підтверджують якраз зовсім інше. Сутність залишилася тією ж. Вона була, є і буде казковою принцесою лісових просторів, тепер тільки більш обачнішою. Цікаво, а якби Арсеній дізнався, хто вона насправді, що б він робив? Чи робив би щось взагалі? А раптом Кіра має рацію, тоді ж як?

- Чого ти мовчиш? Ну закохався та й закохався, ти хоч і дивна, але виглядаєш непогано. Зате в тебе є чудова можливість спробувати всі спокуси людського життя, бо, якщо згадати записи в щоденнику, у мавок чоловіків не має, вірно?

- Ти знущаєшся? Я уявлення не маю, що там собі думає Арсеній, для мене він просто хороша людина і крапка. Я ніколи в житті не віддам своє серце чоловікові. Ліс, мої сестри, матінка-природа – сенс всього мого існування, іншого я не бажаю. І якби не Орест, ваш світ так і залишався для мене загадковою, чудернацькою картинкою.

- По-перше, ніколи не кажи «ніколи», та й серце тебе ніхто не просить віддавати, а по-друге, мені справді шкода, що ти саме таким чином потрапила до нас в дім. Але, знаєш, впізнаю свого брата. Він завжди домагається свого. Орест дуже впертий, дуже. Зараз скажу страшну річ та мені здається ніхто б інший не зміг стільки часу боротися з його хворобою, скільки робить це він. Лауро, сама смерть вагається прийняти його в обійми, він нахабно дивиться їй в очі і наполягає на своєму, а вона відступає. Кожного разу відступає. І це не може не вражати. Його внутрішня сила, незламність, жага до життя приголомшують.

Ти не подумай, я обожнюю брата, він моя сім’я і підтримував мене в найтяжчі часи. Але якщо вже щось не по його, отоді настає справжня катастрофа.

Далі Кіра розповіла про джерело ненависті Ореста до її обранця.  Вони з Михайлом розпочинали разом свою першу самостійну справу в журналістиці. Якийсь час було все добре, старт видався нелегким, але доволі перспективним, особливо з безмежно наполегливим і впертим характером Ореста, їх точно повинен був чекати успіх. А далі сталася звичайна для нашого люду річ, Михайло знайшов кращий варіант і покинув свого друга. Звісно Орест розцінив цей вчинок як зраду, залишаючись сам-на-сам зі всіма невирішеними питаннями та проблемами. Та як би важко йому одному не доводилось, справу чоловік ні в якому разі не полишив. Тоді ж він і зробив свої перші серйозні кроки у видавницький сфері, треба сказати таки досить вдалі кроки. Саме вони стали початком для майбутньої успішної діяльності. А потім все пішло і поїхало як треба, і Орест вже ні на мить не зупинявся. Друзям з того часу не довіряв та й займатися всім волів сам. Зраду Михайлові так і не зміг пробачити, подумки зробивши його своїм лютим ворогом. По роботі вони час від часу перетиналися, особливо на різних світських заходах. Такого успіху, якого досяг Орест, Михайло досягнути не зміг, але першого це не хвилювало, він просто спопеляв своїм поглядом іншого, одного разу навіть не витримав, вдарив і зламав бідолашному ніс. Після того Михайло намагався не потрапляти зайвий раз на очі принциповому колишньому товаришу.

Але доля має свої плани. Так сталося, що Кіра і Міша покохали один одного, настільки палко, що не зважаючи на всі обставини, вирішили укласти шлюб. А от як тепер повідомити про це Оресту, Кіра уявлення не мала і боялася наслідків їхнього з Михайлом рішення, наче кінця світу.

- Відданість. Ось, що мій брат цінує понад усе. Йому завжди її не вистачало. Почалося ще з його батька, який пішов з сім’ї. Хотів, щоб Орест перейняв сімейний бізнес, але в майбутньому брат, як відомо, самотужки створить власну імперію. А потім мама вдруге вийшла заміж і з’явилася я. Орест страшенно мене любить, страшенно. Намагаюся його не підводити, але «вірус брата» постійно прогресує і я цілковито не знаю, чого мені кожного разу чекати, а особливо тепер.

Лаура була зворушена такою відвертою розповіддю. Насправді, вона дещо нове зрозуміла стосовно Ореста, наче розгледіла його ще з одного боку. Він дійсно сильна і здібна людина. І ще виявляється, спроможний когось любити. Раніше мавку не полишали сумніви щодо почуттів чоловіка, спочатку їй взагалі здавалося, що він зациклений лише на своїх особистих інтересах. А виходить Орест люблячий брат, і навіть десь чуттєвий чоловік. 

- Ніяк не можу зрозуміти дивну впевненість Ореста в Грегорі. Невже він не бачить, яка мерзенна поряд з ним людина?

Кіра аж розвеселилась при згадці про ще один Лаурин жах:

- Ооо, паскудник Грегор! Як він мене ненавидить, передати тобі не можу. Не хвилюйся, його ніхто не любить, окрім мого брата. Ну, і Грегор так само. В них це обопільно.

- Але чому?

- Вірність, Лауро. Коли батько Ореста пішов, Грегор залишався поряд. Ні, він нікого не заміняв, брат завжди підтримував нормальне спілкування з рідним батьком, тим паче, розлучення було тихе і мирне, цього хотіли обидві сторони. Просто Грегор завжди залишався відданим лише одному Оресту. Яким би неправим не був мій брат, Грегор все одно підтримає виключно його. Тому Орест повністю йому довіряє, він чудово розуміє, що в будь-якій ситуації Грегор залишиться саме на його боці.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше