Молодий чоловік гордо походжав приміщеннями, що згодом мало б стати його палацом та із задоволенням уявляв усе, що він зробить будучи при владі. Іфас став президентом СНІМР уперше, але щиро сподівався, що не востаннє. Іфаса називали пророком, символом, що виведе СНІМР з кризи, у яку завів її попередній президент. Він був лише другим Шифумою при владі за усі 300 років існування держави. Іфас добре розумів усі тонкощі політики, чудово знав, що усі, хто вів його передвиборну кампанію, насправді намагатимуться зробити із нього маріонетку. Але у ньому була якась та дивна сила, через яку Іфас знав, хто і коли становить для нього загрозу. Перебуваючи при владі лише три місяці, 27-річний Іфас уже посадив за ґрати п’ятьох опонентів, серед них – три його колишні однопартійці.
Іфас надзвичайно любив історію, зокрема шалено обожнював місто Вавилон, та так, що після приходу до влади заявив про спорудження Нового Вавилону на місці приблизного розташування попереднього, і про перенесення столиці із Лібревіля (колишньої резиденції) до Вавилону.
Що таке СНІМР? СНІМР – це федерація, яка складається з певних регіонів: Патагонська Ла-Плата із столицею у Буенос-Айресі, Амазонія з столицею у Манаусі, Латинська Америка зі столицею у Мехіко, Північна Америка зі столицею у Чикаго, Австралія зі столицею у Сіднеї, Сибір зі столицею у Іркутську, Східна Азія зі столицею у Токіо, Гімалайський район зі столицею у Катманду, Індійську Азію зі столицею у Калькутті, Південну Африку зі столицею у Лібревілі, Сахару зі столицею у Каїрі і Персію зі столицею у Дубаї. Так само є безліч територій особливого значення та радіаційного забруднення.
– Пане президенте, вас повністю влаштовує такий проект палацу вашої величності? – питав архітектор.
– Я гадаю, що тут забагато пафосу, світом має правити простота, - відповів Іфас, показуючи на вишукані колони і статуї, які немов оживали на папері архітектора. Архітектор кинув запитальний погляд на президента.
– Розумієш, чим вишуканіші маєтки будували собі правителі, тим жорстокіша доля їх чекала. Чим вишуканіший одяг вони носили, тим довше смерть їх мучила перед тим, як забрати звідси. Чим більші маєтки вони збирали за життя, тим більше платили смерті. Чим більшу країну вони збирали, тим сильніше вона розпадалась після їхньої смерті. Я не хочу, щоб мене спіткала така ж участь. Зроби усе простіше. Мені й жити тут буде комфортніше. Коли ти вдаєш із себе генія вишуканістю, то я знаю, що усе геніальне – просте.
Архітектор дивився на Іфаса здивованим і трохи зляканим поглядом, але все ж кивнув і погодився зробити усе простіше.
Іфас задоволено окинув поглядом усю місцевість перед ним. Він посміхався, адже розумів, які тупі й обмежені усі, що оточували його. Варто лише загрозливо сказати кілька розумних слів, як усі беззаперечно погоджувались із ним. Цю істину Іфас засвоїв ще з дитинства, коли маніпулював у родинному маєтку слугами та батьком – зарозумілою і не надто хитрою, але неінтелектуальною персоною, яка піклувалась своєю репутацією і не допускала жожного контакту з його «святою» плоттю. Від думки про батька Іфаса пересмикнуло. Він його ненавидів! Кожною клітиною свого тіла. Зарозумілий, манірний, постійно пліткував про партнерів по партії і бізнесу. Його батько завше нарікав на владу і кожному кричав, що вони нищать спадок Жана Шифуми. Іфас ненавидів його й за те, що після сварок він часто знущався з його матері, а коли вона забрала Іфаса і пішла від нього, батько знайшов її і відправив у в’язницю Ньюфаундленда, найжорстокішу в’язницю, розташовану на радіоактивно-забрудненому місці. Його мати не витримала там і півроку. Ненавидів його й за те, що батько відмовився від його старшої сестри і вигнав з дому, після того як вона не забажала виходити заміж за тодішнього президента, який був на 35 років старший за неї. Ненавидів до тої міри, що, коли батько святкував свій 50-річний ювілей, він підсипав йому у келих отруту. Тоді звинуватили якогось партнера батька по бізнесу, котрий мав з ним непрості стосунки. Відтоді він успадкував великий маєток батька і найшанованіше прізвище у світі.
Від думок про батька Іфас і не помітив, як сонце вже почало заходити за обрій. Він знову оглянув будівництво і поспішив до свого літака, який мав віднести його в апартаменти у Дубаї. Він потайки оцінював усіх присутніх. Його гріла думка від того, що усі дивляться на нього з боязню і страхом. Страхом, яким він, будучи малим, дивився на батька.
Почало сутеніти. Іфас поспішив до літака і вже незабаром був у небі над Близьким Сходом. Під ним виднілось будівництво Нового Вавилону. Літак Іфаса тихо пролетів над ще не збудованим містом. Серед усього цього комфорту його літака і під звуки джазу Іфас почав куняти і згодом заснув. Уві сні він мимохіть посміхнувся. А снилось йому те, як він, а не його предок Жан, формує нову світову державу. Усе було ще попереду…
#873 в Фантастика
#145 в Антиутопія
#1071 в Молодіжна проза
#413 в Підліткова проза
Відредаговано: 04.11.2023