ВІРШІ
Річ була не у статках і в статусах,
Не в знайомих з дитинства казках, –
Щось між ними лишилось не сказане...
Щось і досі приходить у снах...
Збоку глянеш – і ніби однакові,
Одні цінності мають в житті,
Та вона от любила поплакати
Гірко й потайки, на самоті.
Просто їй бракувало відвертості,
Мало простору було в душі,
І тому так красиво й без складності
Про кохання писались... вірші.
Річ була не у браку взаємності,
Не у долі, в призначенні, снах...
Просто їй було мало казковості
У звичайних людських почуттях.
Крихта льоду і крихта жертовності
Й під зірками лежати навзнак:
Він, як завжди, відкинув умовності
Тож не сталось все так, як в казках.
Щось лишилось між ними не сказане,
І приходить весною у снах,
А їй потайки треба поплакати
Й написати про те... у віршах.
03.01.2023р. Ш. Д.

(Світлина з мережі...)