ВИНО І ЖИТТЯ СУЄТНЕ...
Вино і життя суєтне
Вбили в мені поета:
Я без рим тепер, як без крил
Птах, позбавлений лету.
Біля скроні застиг револьвер,
Я ж писав колись, як Вольтер –
Проживав кожен день так відверто...
О Музо моя, де ти?!
Що тепер мені шана людська
І захват в очах дівочих?..
Якщо втратила навик рука,
Що була до письма охоча.
Я ж писав колись, як Вольтер,
А тепер не складу й куплета
Хоча б випий зі мною вина –
Приходь, моя Музо, де ти?!
Я згадаю твої вуста,
А ти мої рими забудеш
Любов і життя суєта –
Вбили! І будь-що-буде...
12.07.2021р. Ш. Д.

(Світлину позичила з мережі Інтернет)