ГРОТЕСКНО
Я обійму тебе й скажу: нарешті твій!
В темряві ночі, коли міцно всі заснуть
Немов пергамент таємничий чи сувій –
Тебе відкрию, щоб пізнати твою суть.
Так тихо капає вже віск зі свічника,
Тремтливі вогники розсіюють пітьму:
Ще жодна думка або річ земна,
Не замінила мені усмішку твою.
Я наче злодій – вкрав тебе у всіх!..
Й пишаюсь цим, не знаю каяття
Залежність. Одержимість. Хіть і гріх!
Моє химерне і гротескне почуття...
Що вартий день без твого поцілунку?
Я напівмертвий, якщо голос твій не чув
Із рук твоїх я б випив і отруту,
Й на грудях твоїх я б, блідий, заснув...
Мало лишилось в світі таких дурнів,
Які б життя віддали за любов
Хоч почуття моє химерне і гротескне –
Та я щасливий, що його знайшов.
31.08.2020р. Ш. Д.
