ДІВЧИНА З ВІЯЛОМ

ДІВЧИНА З ВІЯЛОМ

Першого дня зустрів її на вулиці,
І вмить забув знайомі всі слова
Й досі не знаю, що зі мною діялось –
Як закохався… У дівчину з віялом?

Другого дня знайомих я розпитував,
Докучав друзям і не замовкав
Вона така, як завжди мені мріялось –
Та незнайомка… Дівчина із віялом.

Третього дня я спокій втратив зовсім,
Її обличчя бачив я у снах
Друзі казали: ганяюсь за маревом,
А я все думав… про дівчину з віялом.

Четвертий день минув у пошуках даремних –
Кого лиш бачив я, про неї всіх питав
У всі провулки, у крамнички заглядав
Ніхто не бачив… Дівчину із віялом.

На п’ятий день я вибився із сил:
Не їв, не спав, закинув усі справи
Часом здавалось – розум я втрачав,
Дівчину з віялом уперто я шукав.

Шостого дня я втратив всі надії –
Як може бути, щоб ніхто її не знав?
Я ціле місто обшукав кругом…
Дівчину з віялом я так і не знайшов.

Мій сьомий день минув в солодких мріях –
Її обличчя чітко я згадав,
Й біляві кучерики, й очі смарагдові…
Й квітчасте віяло, що так запам’ятав.

Восьмого дня вином я упивався,
І розважався з кимось, і чудив
Я на світанку сам себе лякався,
І милий серцю образ загубив.

Вже дев’ять днів, як я її любив –
Дівчину з віялом, що душу мою вкрала!..
Та мушу визнати, що тільки не робив:
Я не знайду її… Вона – лише омана!

Десятий день. Я начебто зцілився,
На бал із друзями під вечір завітав
І сталось те, чого й не сподівався –
Дівчину з віялом… побачив серед дам.

06.05.2019р. Ш. Д.

(Світлину позичено з мережі Інтернет)