СЬОГОДНІ ДЕНЬ ЗАБУТИХ ПІСЕНЬ
Сьогодні день забутих пісень,
А ще віршів, що в пам’яті ожили –
Давно знайомих і таких близьких,
Що вже роки, як серце підкорили.
Чужі історії й глибокі почуття
Ніжно оспівані – душі порвали струни,
Де в океані романтичнім забуття…
Палко закохані безтямно так тонули.
І я була колись такою, як вони –
Щось там наспівуючи, голову втрачала:
«Комір сорочки сміливіше відгорни,
І шепочи йому усе, про що мовчала!..»
Келих червоного. Під музику. До дна…
Уже п’яніючи – я ритм твій ловила,
А нам на плечі впала темнота:
Весняна ніч, що сили відновила.
Білі лілеї припадали до води,
І блідий місяць споглядав їхні обличчя,
І до знемоги захотілося втекти!..
У ту весну з тобою, але ти не кличеш.
Плакала скрипка над розбитими серцями,
Твори й пісні писались чисті, мов кришталь
Їх під зів’ялими ховали пелюстками:
Шекспір й Петрарка, Гейне і Стендаль!
Буває – сниться, а можливо – марю…
Посеред ночі їхніми віршами,
Які з тремтінням я тобі читаю
І ти всміхаєшся, зчарований словами.
Мені б тих чарів більше і на довше –
У квіти й трави під пташиний спів
З одним тобою, і ніхто не зможе
Нас розлучити до кінця наших життів.
Мені б тих чарів… Але що я маю?
В серці поховані змертвілі почуття.
Чи оживуть колись – я і сама не знаю,
Пісні пригадую й вірші кожного дня.
…Шкода: лиш в казці туфелька знайшлася,
І бал відбувся і траплялися дива!..
Хоч я красою в Попелюшку не вдалася –
Душею добра і пишу щирі слова.
________________________________________
14. 01. 2019р. Ш. Д.
![]()
(Візуал з мережі)