Я НАВМИСНЕ ЗАБУДУ В ТЕБЕ ШАЛЬ

Я НАВМИСНЕ ЗАБУДУ В ТЕБЕ ШАЛЬ...

Я навмисне забуду в тебе шаль…
Кашемірову шаль, відтінку м’яти.
Скажу – це від надміру хвилювань,
Завтра прийду, щоби її забрати.
Знову тремтітиме тонкий фарфор,
Я буду слухати і охолоне чай.
Рукою вмілою нанесено декор
На тій картині, що зображує відчай.
На тій картині, що у тебе за спиною –
Мої улюблені лілові гіацинти.
Не помічаєш ти, що коїться зі мною
І я тремчу, не знаючи, як бути…
Прощання час, я загорнусь у шаль
У кашемірову, відтінку м’яти.
На тій картині, що зображує відчай –
Вже гіацинти… стали відцвітати.
Вечірня вулиця зустріне самотою
Й додому – зовсім не далеко йти.
Шкода: ми попрощалися з тобою,
Я ж сподівалася… захочеш провести.
Мабуть, сьогодні знову не заснути
Може – годину, а можливо й дві.
У тиші ночі намагатимусь збагнути:
Чи місце є мені в твоїй душі?
Що відчуваю я, коли дивлюся
В сірий туман проникливих очей?..
Хочу зізнатись, але страшно: помилюся,
Й буде не сила вийти між людей.
Мені немає спокою в цім світі,
І гіацинти в серці… не цвітуть.
Може, наважусь завтра розповісти
Як почуття бентежні – мову не скують.
Я вже навчилась дуже добре грати,
Але спішу до тебе день у день…
Щоб чорні й білі клавіші торкати,
Й в очі дивитись, в сіру ту глибінь.
Батьки ж не знають, що хвилює душу
І так нещадно мій руйнує сон.
Я… незнання те їхнє не порушу:
Мовчки сидітиму за родинним столом.
Вони кричатимуть, що ти мені не рівня
Вони придумають іще якийсь закон!
…Мій вчитель музики, який приїхав з Відня,
Коли зима була ще за вікном.

08.07.2018р. Ш. Д.

(Світлину позичила з мережі Інтернет)