1

    Тобі пророчили велике майбутне. Всі захоплювались  твоею красою та грацією танцю. Ти не звертала на залицяння стараючись йти до своєї мети, але з'явився "він" і  твій світ почав мінятись. Спочатку це було кохання з першого погляду, зустрічі, шлюб....

Казка закінчилася і почався ад. Безкінечні побиття, знущання. Тільки одна людина в домі співчуває тобі. Вже кілька разів ти сама пробувала втікти, але кожного разу тебе здоганняли і повертали йому.

Втекти подалі, щоб не знайшов. Пробираючись крізь густі зарості, обдираючи всі відкриті ділянки тіла. Ти думала тільки про це - решта тобі нема за що преживати. За доньку ти була спокійна. Він не знає про її існування, вірніше, думає, що вона померла. Але від цього твоїй Шуані буде тільки легше і спокійніше, про неї є кому подбати. Ти продумувала цей план втечі не один день, місяць чи рік, тому цього разу все має вийти.

****

Кілька місяців по тому музичне агенство.

- Хлопці, у вас будуть додаткові заняття із пластики танцю. Так, та й не треба мені говорити, що ви завантажені і у вас немає жодної вільної хвилини. Знайомтеся - це ваш новий учитель пластики Міре, - закінчив свою промову директор Бан.
До кабінету зайшла молода жінка.
- Доброго дня, мене звуть Мірей. Перший урок у нас почнеться за сорок хвилин. Чекаю на вас у тренувальному залі, - вклонившись директору, вона мовчки вийшла.
- Директор Бан, ви хочете нашої смерті? - у Ві було страждальне обличчя.
- Не кривдіть вашого викладача і щоб не прогулювали! Це все для вашого добра. Ви вільні, йдіть готуйтеся.
Хлопці вийшли.

- Дивна вона якась, - зауважив Хосок.
- Ага, - підтримав Шуга, - на вулиці +25, а вона в гольфі та спортивних штанах, у той час коли всі ходять у футболках, майках, шортах і, звичайно ж, у коротких спідницях, - за цих слів він заграв бровою.
- А ця пов'язка на чолі навіщо? Там навіть із-за чубчика очей не видно, - продовжив розмову з обговорення зовнішнього вигляду аджуми - так хлопці її вже називали між собою.
- А очі в неї гарні та сумні, - зауважив Джин. Хлопці подивилися на нього здивованими очима, але сказати нічого не встигли, бо вони вже підійшли до зали, і Джин першим увійшов до нього.
Аджума стояла біля верстата, розігрівала м'язи ніг. Побачивши хлопців, вона припинила своє заняття.

- Хлопці, я покажу вам танець і хочу, щоб ви його повторили кожен окремо.
Включивши музику, вона виконувала плавні та пластичні рухи, змінюючи їх на різкі випади. Танець вмістив у собі запальний і спокійний стиль. Хлопці стояли із відкритими ротами.
Потім кожен намагався повторити, але мало у кого виходило хоч на половину. Закінчивши з переглядом, Мірей почала показувати хлопцям руху для розігріву та розтяжки.
За весь урок Джин не зводив з неї очей, ловлячи кожен рух і такий стомлений погляд.