Розділ 1

Розділ 1

Через тиждень, як Ксюша щодня розповідала про Тимура та його друга Діму, Еліс піддалася. За її розповідями, хлопці справді були чудові, і вона погодилася, щоб її додали в чат.

— Ксюша, тільки ти не будеш говорити за мене, — попросила Еліс, знаючи, що подруга могла розпатякати про неї все в першу ж секунду, чого Еліс аж ніяк не хотіла б. —Ми домовились?

—Добре, але вони вже знають про те, що в тебе є проблеми з рівнем гемоглобіну, і те, що через однокласників ти часто не їси і втрачаєш свідомість.

Еліс хмуро перевела погляд на подругу.— Ксюша! Хто тебе просив їм розповідати про це?! —трохи прикрикнула вона. Це сильно образило Еліс. На її думку подруга зрадила її.

***

Продзвенів різкий шкільний дзвоник на хімію, найгірший урок для Еліс та найкращий для Ксюші. Поки вони йшли коридором, Ксюша штовхнула Еліс ліктем у бік та прошепотіла:

—  Еліс! — звернула її увагу подруга. — Там іде Тимур, а за ним Діма!

—Де?

—  Прямо ось вони! — подруга показала на двох високих та підкачаних хлопців— Тимур із темним волоссям, а Діма зі світлим, — промовила подруга.

Тимур був високим, з густим темним волоссям середньої довжини, що трохи спадало на лоб. Його очі, глибокого карого кольору, часто випромінювали спокій і вдумливість. Він мав чіткі риси обличчя та легку усмішку, яка з'являлася рідко, але була щирою. На ньому була обтягуюча чорна футболка, яка підкреслювала його спортивну фігуру. Діма, на відміну від Тимура, мав світле, майже вибілене сонцем волосся, підстрижене дуже коротко. Однак у цих очах часто читалася легка роздратованість або нетерплячість, а його вуста були стиснуті в тонку лінію. На ньому красувалася темна обтягуюча футболка, що облягала його міцний торс і підкреслювала рельєф пресу.
Коли Тимур помітив Ксюшу, цю справжню "лялечку" з її великими карими очима, довгим хвилястим волоссям кольору темного шоколаду та пухкими губками, що надавали їй особливого шарму. Вона любила підкреслювати свою жіночність, тому часто носила сукні, що ідеально облягали її фігуру, демонструючи стрункість. Її образ завжди був доглянутим і привабливим.
Тимур усміхнувся своєю найкрашою
посмішкою і повів і так чимось незадоволеного Діму до них. Еліс легенько вдарила подругу:

—Ксюша! Пішли!

—Давай поздороваємось з хлопцями і підемо.

—Ні, ми йдемо зараз! — грубо сказала Еліс. - Це ти виглядаєш на всі сто, завжди! А в мене брудна голова, я не хочу, щоб вони запам'ятали мене такою. Ходімо!

У хлопців:

Діма помітив, як Еліс намагалася потягнути Ксюшу в інший бік.
— Тимурка, подружка Ксюшенька, схоже, не дуже рада нас бачити, — сказав Діма.

—То ми наздоженемо, — сказав Тимур. — Чи ти слабак? — підів Тимур, знаючи що друг зробить усе тільки щоб не здаватись слабким.

— Ходімо, поки вони далеко не відійшли.
Хлопці наздогнали їх швидше, ніж вони встигли відійти

Еліс тихо вилаялась собі під ніс: — Ксюша, наступного разу думай ще довше.

Тимур обійняв Ксюшу на знак зустрічі, а Діма привітався з нею кулачком.

— Ти ж у нас Еліс, так? — ніжно спитав Тимур
Еліс кивнула і кинула злий погляд на Ксюшу, а Тимур продовжив:
— Ксюша розповідала про тебе, приємно познайомитись, я Тимур, і цей злюка Діма, — з усмішкою сказав Тимур. — А чому ви тікали?

— Вона не хотіла, щоб ви її запам'ятали з брудною головою, — промовила Ксюша.
У Еліс в очах уже блискавки сяяли на подругу, Діма з цього всміхнувся

— То це та непритомна? — процідив Діма. Еліс стало образливо та боляче, але Діма не припинив: — В очах не темніє? У тебе ж гемоглобін низький. Ти в нас бідна і нещасна.

В очах Еліс навернулись сльози, але вона не заплакала, а лише відповіла саркастично Дімі

 — А в тебе, придурку, хоч крапля мізків є?! Мені здається, що немає. Якщо ти не знав, це захворювання, а із захворювань сміятися жалюгідно.— З цими словами Еліс пішла, навіть можна сказати побігла.


Ксюша крикнула Еліс услід — Еліс! Стій! — Вона побігла за нею, зрозумівши, що слова Діми так зачепили..

Тимур дав подзатильника Дімі. Коли Ксюша добігла в туалет, Еліс сиділа на підлозі, обхопивши коліна руками. Її дихання було прискореним, а руки тремтіли -починалася панічна атака.
Ксюша сіла на коліна перед Еліс, і обережно забрала пасма Еліс з її обличчя

 — Сонечко, чого ти так? Я ж говорила, що Діма трохи бовдур, він не думає що говорить, але він веселий, він не хотів тебе образити

.
— Я правда виглядаю жахливо? — тремтячим голосом запитала Еліс, у Ксюши — Тим що гублю свідомість, худа, та те що у мене в очах темніє кожен крок? — плачучи спитала вона.

— Ні! Чого ти? Ти чудова! Діма так жарту, він не хотів тебе образити, от побачиш: завтра він тобі на знак вибачення пришле букет! — подруга великим пальцем витерла її сльози.

— Уяви, що буде, якщо мама побачить букет? Що вона буде робити? — вже з легкою усмішкою сказала Еліс

 
Еліс витерла сльози з очей, але коли вони вийшли, побачила, що поруч на підлозі сидів Тимур і Діма. Еліс зробила крок назад коли їх побачила
Діма майже одразу ж встав