6 Аластар

Бачу, що всі її слова нічого не варті. Вона так само як і я відчула, що сьогодні я нізащо її не відпущу. Я розважуся на багато років вперед.

Усміхаюся і торкаюся губами її шиї. Ледь-ледь стримуюсь, щоб не зробити їй боляче, не вкусити і не змусити це миле личко нарешті показати свій первинний страх у всій своїй красі. 

Надто давно я вже не мав плоті, надто давно не відчував тепла чужого тіла  поруч. Не можна… Не можна розчавити її прямо тут і зараз. Я мушу стриматися. 

Думаю одне, а сам штовхаю її прямо на ліжко. 

Вона як знала, коли визивала мене у своїй спальні. 

Сама напросилася, дівчинко. Всім нам треба вміти відповідати за свої дії… 

Нависаю над нею і дивлюся в чисті як небо блакитні очі. 

На мить мені здається, що піді мною лежить янгол, а не відьма, і щоб прибрати таке небезпечне марення, я хапаю її за руки і заводжу їх їй за голову.

Наші погляди  все ще прикуті один до одного.

Відьма не лякається, а навпаки, повільно видихає повітря і зовсім не відводить від мене очей.

Що ж, якщо ти дійсно готова на все заради якоїсь помсти, то в мене нема вибору. Я зламаю тебе. 

Ти не янгол.

Нагинаюся до її вуха і мої губи знов самі собою розпливаються в посмішці. Треба знов і знов давати їй вибір, інакше я не зможу забрати її душу. Такі правила і я не можу вчинити інакше, хоча вже зараз відчуваю, що заради такого десерту готовий піти майже на все.

Перше відчуття не обдурило мене. Ця дівчинка ще здивує. В її тілі повно сюрпризів. І один з них – щира самовіддача. Зазираю на мить в її думки, що злегка відкрились мені, коли я вливав в неї свою силу.

І бачу там чорну прірву відчаю.

А ще розумію, що мені пощастило не бути людиною. Бо ця відьма немов справжній наркотик. Дай їй волю і цей наркотик просочиться в серце, оселиться там не питаючи дозволу. Я не хочу бути залежним. 

Та й на щастя у мене того серця немає. А є тільки жага поглинути її, розчинити в собі, як я це робив і раніше. 

Так, все що я хочу - поглинути її. Нічого більше. 

- Знаєш, твоя душа настільки спокуслива, що я хочу забрати її прямо тут і зараз, раз і назавжди. Але, - я знов зазирнув в чисті блакитні очі. - Я звик дотримуватися умов контракту, тож, я вб'ю цю твою відьму, заради якої ти мене викликала, і потім…Потім твоя душа стане моєю. Ти погоджуєшся, відьмо?