Останні дні були світліші...

Останні дні були світліші,
І посмішка осяяла мене.
Але не стало раптом тиші,
Здавалося, що то пусте...

І свист тоді та регіт, гул і страх,
Дістав тут всіх, і без прикрас.
Нам мир приходив уві снах,
Поки летів до нас боєприпас...

Багато тих, кого не стало...
Багато тих, хто не прийде...
І навіть море замовчало,
Таки до темряви і заведе...

Горіло місто, гинули містяни,
І допомоги не було, і не чекай...
Але ми вижили, прорвались
І кричимо, тільки не замовкай!

Хто вижив, той не забуває:
Були тяжкі і дні, і тижні ці.
Але у грудях наших колихає:
Донеччина і маріупольці...

Подобається

#3088 в Різне
#783 в Поезія

Відредаговано: 09.06.2022