Пролог. Тіні мого Бажання

Я йшла брудними вуличками міста. Минуло три дні відтоді, як мачуха вигнала мене з дому, одразу після того, як батько відійшов у вічність. У кишенях не залишилося навіть мідного гроша. Ми ніколи не жили в розкоші, але тепер я не мала навіть того, що мала раніше.

Мама померла ще раніше, але її слова завжди залишалися на моєму серці: «Світ не такий простий, як здається. У ньому є справжня магія». Потім з’явилася мачуха, і разом із нею прийшов холод. Лише мамині слова гріли мене, коли все інше втрачало сенс.

Я блукала серед тіней, знесилена, самотня, голодна. Заходила в кожен постоялий двір, благаючи про будь-яку роботу, та скрізь чула лише відмови. Надія танула, як дим.

Раптом я перечепилася об щось тверде. Скрикнувши, глянула вниз. Під ногами лежала лампа, вкрита кіптявою та брудом. Я підняла її, подумавши, що, можливо, зможу продати й купити хоч окраєць хліба або провести ніч у теплі.

Пальці машинально витирали бруд, і раптом із лампи вирвався синюватий дим. Він закрутився спіраллю, густішав, і переді мною постав високий, напівпрозорий чоловік.

— Я Джин. Моє ім’я Демос, — промовив він низьким, лунким голосом. — Виконаю три твої бажання. Але загадуй їх обережно, бо магія має свою ціну.

Мені здалося, що доля нарешті змилостивилася. Я знала, чого хочу. А ціна мене не цікавила. Головне — я зможу жити щасливо, без нужди.

— Моє перше бажання, — сказала я, — хочу жити вічно. Щоб не могла померти й завжди залишалася молодою.

Джин похитав головою, в його очах майнула тінь жалю.

— Добре. Але ти не пожалкуєш про це? Вічність — це довго.

— Не пожалкую, — відрізала я. — Моє друге бажання, щоб у мене ніколи не закінчувалися гроші.

— Добре, — відповів Демос.

Я глибоко вдихнула й прошепотіла:

— І третє — хочу мати магічні здібності, щоб могла користуватися ними, коли забажаю.

— Я виконаю твої бажання, — його голос ледь здригнувся. — Але чи принесуть вони тобі щастя?

Стоячи на брудній вулиці, голодна й ображена світом, я думала, що зробила єдино правильний вибір. Як же я помилялася. Джин був правий, вічність це довго.